Твір на тему: Аналіз творчості Володимира Самійленко

Широкої Популярності набув твір “На печі” (Українська патріотична дума), написаний у 1898 році. Це гостра сатира на панів-“патріотів”, які видають себе за оборонців прав українського народу. У вірші змальований образ пана-“патріота”, який, не злазячи з печі, боронить рідний край. Він вважає себе справжнім патріотом, бо ж лежить не на чужій, а на українській печі, звідки “воює” з народними супостатами у мріях:

І у мріях скликаю численні полки З тих, що стати за край свій охочі, Слово ж маю на те, щоб ховати думки, Якщо зраджують

їх мої очі. (“На печі”)

Вірш В. Самійленка “Ельдорадо” (1886) користувався незмінною популярністю серед студентської молоді завдяки своїй гострій викривальній спрямованості. Розпочавши твір словами про далеку й щасливу країну, поет завершує його словами про Російську імперію, населену багатьма безправними народами:

Там живе племін усяких Престрашенна мішанина, І за те той край зоветься Русь єдина, Русь єдина.

Ряд сатирично-гумористичних віршів В. Самійленка – це переробка біблійних сюжетів в плані їх гумористичного осмислення і сатиричного спрямування. До таких поезій належить “Божий

приклад” (1902). Цей вірш став хрестоматійним, а рядки його: “Працюй, Іване, і не вважай на втому”, “Одно творити язиком, а друге – перти плуга” стали крилатими зразками дотепного народного гумору. Як і С. Руданський, В. Самійленко забарвлює своєї гуморески іскристим народним гумором, виявляє в особі простого трудівника кмітливість і природний розум, здатність відстояти свою людську гідність:

Гзан спинивсь на борозні: “То річ, мосьпане, друга! Одно – творити язиком, А інша – перти плуга”.