Тема вірності Батьківщині в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля”
“Євшан-зілля” – це поетична інтерпретація легенди про юного половця, якого взяв полон Володимир Мономах. Життя хлопчика в чужині було розкішним: він ні в чому не знав відмови, жив у достатку. Все було б гаразд, але на Батьківщині половця залишився батько, що дуже тужив за сином і хо-; тів повернути рідну дитину, бо батьківська любов найсильніша в світі.; І от гудець іде до Києва за юним паном.
Усі спроби були марними – половець став русичем. Ні колискові, ні звитяжні пісні, ні батькові, страждання не зачепили жодної душевної струнки,
Із запахами в людини пов’язані найгостріші спогади. Ось і дух привільного, широкого, безкрайого степу повернув юнака в дитинство, коли він був ще зовсім маленьким, бігав по ньому, а євшан-зілля наповнкн вало цей степ терпким, солодким, духмяним ароматом свободи. І луша перевернулася… гаряча половецька кров зажадала свободи, волі, свого власного дому, свого степу, батьківщини, просторів, життєдайної волі, шо манить, несе, п’янить, дарує шастя. Микола Вороний хотів сказати, що обов’язок кожної людини – це любов до своєї
Йому ми можемо пробачити, він був захоплений в полон, а що сказати про людей, які кидають рідну землю, шукають кращого, простішого життя, не дуже переймаючись долею своєї землі, продають її за “13 сребрени-ків Юди”. Автор ставить питання: де взяти євшану для України? Зілля не допоможе, треба людей, які люблять Україну понад усе, не важливо, яка вона є, – багата чи бідна, привітна чи ворожа, прекрасна чи потворна, добра чи гнівна – це не суттєво; головне – зміст, а не форма, внутрішній стан. Діяти, а не говорити.
Слова – вони пусті, позбавлені смислу, якщо не підкріплені ділом. Де взяти дійсно дійову людину, людину-патріота, для якої горе власної землі болить, як своє власне? Людину, яка вдихнула б запах степового євшану і захотіла перетворити свою землю на степ, але не пустку, а широкий, безкраїй, вільний, від спогляданя якого хочеться орлом полетіти до синього неба і з височини споглядати свою землю й радіти квітучому краю.
Душа співатиме від волі, свободи і не залежатиме від якихось незрозумілих химер, яких ми самі навигадували і говоримо, що це перешкоди, які в усьому винні. Але винна людина, що нічого не хоче зробити для себе, не те що для своєї країни. І доводиться летіти однокрилим пораненим чорним круком над випаленим, оголеним, розораним, спаплюженим степом…
- Урок української літератури у 6 класі на тему: Микола Вороний “Євшан-зілля” Панченко Людмила Василівна, Учитель української мови та літератури, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист, Керівник методичного об’єднання вчителів гуманітарних дисциплін Комунального закладу “Середня загальноосвітня школа №22 м. Дніпродзержинська” Урок української літератури у 6 класі Тема: Микола Вороний “Євшан-зілля”. Необхідність повернення людині історичної пам’яті. Усвідомлення своєї національної приналежності. Роль епіграфа. Мета: Ознайомити учнів із особливостями побудови твору, вчити […]...
- Поезія М. Вороного М. Вороний Народився на Дніпропетровщині в ремісничий родині. Освіту здобував у ремісничих училищах, звідки був виключений за революційну діяльність. Був під наглядом поліції, не мав права навчатися у вищих навчальних закладах Росії. Продовжив навчання у Віденському та Львівському університетах. Деякий час був режисером в українському театрі “Руська бесіда”, актором у трупах М. Кропивницького, П. Саксагансько-го. […]...
- Огляд життя і творчості Миколи Вороного в 10 класі Микола Вороний – постать в українській літературі неординарна. Поет, перекладач, критик, історик літератури, публіцист, актор, режисер, редактор, дослідник національного театру, світової і вітчизняної драматургії, громадський діяч. Ми починаємо знайомитися з долями українських письменників, що через неприйняття історичних подій 20-30-х років опинилися в еміграції, були репресовані або ж морально зламалися й прийняли умови, які диктувала епоха. […]...
- Із-за брами невідомості (огляд творчості М. Вороного) Історія української літератури має два етапи, які ще на сьогодні не вивчені. Перший період – 1900-1917 рр. Він частково висвітлений ; деяких виданнях Б. Лепкого, Л. Яновської, В. Винниченка, М. Яцкова, М. Філянського та інших. Дещо більше вивчений другий період – 1917-1940 рр. з небувалими в історії катаклізмами, жахливими трагедіями, насиды ницькими смертями сотень майстрів […]...
- Відображення прагнення народу до національної самостійності до волі у поемі І. Франка “Мойсей” Неволя ще ніколи не прикрашала життя, нікому не давала снаги жити та працювати. Тому й боровся український народ за свою самостійність, за волю. Довгий шлях довелося пройти йому, і не просто пройти, а зі зброєю в руках, бо доволі вже було терпіти знущання усіх поневолювачів. Саме про це і розповідає у своїй поемі “Мойсей” великий […]...
- Трагічний вибір Миколи Хвильового Микола Хвильовий… Ось що писав про свого друга Володимир Коряк: Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і нас усіх хвилює, п’янить і непокоїть, ирптує, знесилює і полонить. Аскет і фанатик, жорстокий до себе і до інших, к норовливо вразливий і гордий, недоторканний і суворий, а часом – ніжний І сором’язливий, химерник і характерник, залюбленийуслово, мрійник”. Так уже […]...
- Зображення епохи Івана Грозного (по поемі “Пісня про… відважного купця Калашникова”) Чудовий російський поет М. Ю. Лермонтов, з дитинства виховуючись у маєток бабусі, рано полюбив народний фольклор, пісні й перекази. Пізніше він і сам написав добуток, що по стилістиці, наспівності, що зачіпаються проблемам нагадує народна розповідь. Це “Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова”, що переносить нас зовсім в іншу епоху – […]...
- Твір з літератури: Картини народного побуту в поемі “Енеїда” І. П. Котляревського Простежити долю свого народу, ментальність, його життя із притаманними йому побутом, віруваннями допомагає нам фольклор, а також художня література. Саме з цих основних джерел черпаємо ми знання, ту інформацію, яка нас цікавить. Найяскравішим виразником самобутності нашого народу в бібліотеці української літератури є поема ” Енеїда ” І. Котляревського. Бурлескно-травестійний твір, який є переробкою однойменної поеми […]...
- Конфлікт між душею й долею (по поемі М. Ю. Лермонтова “Мцирі”) Одним із самих волелюбних і гордих образів у російській літературі мені представляється головний герой поеми М. Ю. Лермонтова “Мцирі”. Нелегко зложилося його недовге життя. Народжений і проживший перші шість років серед неприборканих вільних горців, Мцирі маленьким хлопчиком потрапив у полон і ледве не загинув від хвороби під час подорожі з російським генералом. Мешканці одного з […]...
- Твір на тему: Єдність людини й природи в поемі “Мцирі” Поема М. Ю. Лермонтова “Мцирі” – добуток романтичне, і, як у всякому добутку цього напрямку, пейзаж займає в ньому одне з головних місць. Тим самим автор виражає свої погляди на співвідношення миру природи й миру людей. З одного боку, і людина, і природа зображені Лермонтовим традиційно – романтично: яськрава, екзотична природа, неприборканому й вільному, відповідному […]...
- Художнє відтворення проблеми українізації в комедії “Мина Мазайло” Миколи Куліша Про комедію “Мина Мазайло” відомий літературознавець Юрій Шерех писав: “Український театр дістав свою найкращу комедію, може, свою єдину комедію, якщо властивістю комедії вважати легкість, грайливість, ритмічність, грацію на гіід-ложжі глибокого, але тільки натякненого змісту. У цих словах – висока оцінка художніх принад твору. Сучасні дослідники визначають комедію “Мина Мазайло” як політичну. Адже політичний підтекст закладений […]...
- У чому зміст протиставлення Петра I і “бедного” Євгенія в поемі А. С. Пушкіна “Мідний вершник”? У центрі оповідання поеми образи Петра I і дворянина Євгенія. В “Мідному вершнику” Петро показаний не як живий діяч російського історичного процесу, а як пам’ятник, “кумир на бронзовому коні”. Поет не раз відзначає непереборну міць Петра. Серед загального сум’яття лише він один перебуває в непохитній височині: його не можуть злякати бурхлива Нева, пориви вітру, горами […]...
- Проблема щастя в поемі Н. А. Некрасова “Кому на русі жити добре” Твір по літературі: Проблема щастя в поемі Н. А. Некрасова “Кому на русі жити добре” Після реформи 1861 року багатьох хвилювали такі питання, як чи змінилося життя народу в кращу сторону, чи став він щасливий? Відповіддю на ці питання стала поема Некрасова “Кому на Русі жити добре”. Некрасов присвятив цій поемі 14 років свого життя, […]...
- Постать мислителя XVII століття в поемі Франка “Іван Вишенський” І. Франко увійшов в історію української літератури як геніальний поет, белетрист, драматург, історик, економіст, громадський діяч. Він своєю творчістю і багатогранною літературною та громадською діяльністю створив цілу епоху в історії української літератури. І скрізь, завжди і в усьому був оригінальний та неповторний. Особливого вияву набула його оригінальність в поемах, зокрема таких, як “Похорон” та “Іван […]...
- Тривога за світ і людину провідний мотив п’єси Миколи Куліша “Маклена Граса” Коли ми говоримо про творчість Миколи Куліша, то в пам’яті відразу виринає: він був письменником “розстріляного Відродження”. Як і суспільне життя, так і літературні процеси в 20-х роках XX ст. відбувалися досить бурхливо, про це свідчить виникнення різноманітних літературних течій, угруповань, жанрів, форм. Якщо ж проаналізувати розвиток українського театру початку XX ст., то Микола Куліш […]...
- Ліричні відступи в поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” Твір по літературі: Ліричні відступи в поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” “Мертві душі” – лисичанський добуток – поема в прозі, що поєднує в собі два початки: епічне й ліричне. Перший принцип втілюється в задумі автора намалювати “всю Русь”, а другий – у ліричних відступах автора, пов’язаних з його задумом, що становлять невід’ємну частину добутку […]...
- Осмислення життя у поемі В. Маяковського “Хмара в штанах” В. Маяковський – один із кращих поетів початку XX століття, століття глибоких соціальних змін. Поема “Хмара в штанах” була закінчена до липня 1915 року. У ній поет виступає як “тринадцятий апостол” (перша назва поеми, заборонена цензурою), що персоніфікує прийдешню революцію. Революція для Володимира Маяковського – це руйнування старого світу в ім’я створення нового, загибель в […]...
- Опис образа Чичикова в поемі “Мертві душі” На початку 1-й глави про героя повідомляється через опис його “досить гарної ресорної невеликої брички”, у який звичайно “їздять холостяки.., яких називають панами середньої руки. Оскільки сам Чичиков по своїй натурі досить потайливий (“про себе приїжджий уникав багато говорити”, за нього більше говорять приналежні йому речі Бричка Чичикова, що стала об’єктом уваги мужиків, – важлива […]...
- Поэзия Н. Вороного Родился на Днепропетровщине в семье ремесленника. Образование получал в ремесленных училищах, откуда был исключен за революционную деятельность. Был под надзором полиции, не имел права учиться в высших учебных заведениях России. Продолжил обучение в Венском и Львовском университетах. Некоторое время был режиссером в украинском театре “Русская беседа”, актером в трупах Н. Кропивницкого, П. Саксаганского. С 1910 […]...
- Опис образів поміщиків у поемі Гоголя “Мертві душі” На початку роботи над поемою Н. В. Гоголь писав В. А. Жуковському: “Який величезний, який оригінальний сюжет! Яка різноманітна купа! Вся Русь з’явиться в ньому”. Так сам Гоголь визначив обсяг свого добутку – вся Русь. І письменник зумів показати в повному обсязі як негативні, так і позитивні сторони життя Росії тієї епохи. Задум Гоголя був […]...
- Символ народу-переможця став у поемі Твардовского “Василь Теркин” У своєму невеликому творі мені б хотілося зупинитися, насамперед, на тім, що ж мені особисто найбільше подобається в поемі і її герої. Правда, що несе в собі поема Твардовского, буває часом дуже гірка, але ніколи не буває холодна. Вона незмінно зігріта серцевим співчуттям, братньою любов’ю автора до людей нашої армії й взагалі до “нашим” – […]...
- Розуміння людського призначення у поемі І. Франка “Іван Вишенський” Людина хоч раз у житті замислюється над вічним питанням: для чого вона живе? Адже ніхто не з’являється на світ випадково – у кожного своє призначення. Хтось стане всесвітньо відомим художником і буде дарувати людям прекрасні шедеври, хтось – геніальним ученим, який рухатиме науково-технічний прогрес, хтось – лікарем, який рятуватиме людські життя… Популярні зірки й ті, […]...
- Пан і мужик у поемі Н. А. Некрасова “Кому на русі жити добре” Твір по літературі: Пан і мужик у поемі Н. А. Некрасова “Кому на русі жити добре” Поема “Кому на Русі жити добре” писалася Некрасовим у послереформенную епоху, коли стала ясна поміщицька сутність реформи, обрекшей селян на розор і нову кабалу Основну, пронизуючу всю поему ідея – ідея неминучості катастрофи несправедливого й жорстокого самодержавно-кріпосницького ладу. Поема […]...
- “Слуги народу” у поемі “Мертві душі” Добуток Н. В. Гоголя “Мертві душі”, на думку Герцена, дивна книга, гіркий докір сучасної Русі, але не безнадійний”. Будучи поемою, воно було покликано оспівати Русь у її глибинних народних основах. Але переважають все-таки в ньому сатиричні викривальні картини сучасної авторові дійсності Як і в комедії “Ревізор”, в “Мертвих душах” Гоголь використає прийом типізації. Дія поеми […]...
- Чи дала вам школа “сміливість і відвагу”? У навчальних закладах ми проводимо значну частину свого життя. І від того, які освітні й моральні основи там будуть закладені, часто залежить усе подальше життя. Добре, якщо стосунки між вчителями та учнями доброзичливі, коли і ті, й інші ставляться з повною відповідальністю до своєї праці, сумлінно виконують обов’язки. Сучасна школа сповідує співпрацю учня і вчителя, […]...
- Пишем школьное произведение по поэме Вороного “Евшан-зелье” О чем бы не писал Николай Вороной, всегда в его произведениях присутствовал образ родной земли. Для поэта не было ничего более святого, чем страдающая, подневольная Украина: она снилась ему ночью, она вдохновляла жить днем. Но не мог больше Вороной видеть, как над ней издеваются и как она сама дает над собой издеваться. И, имея в […]...
- Довічне позбавлення волі в Україні Довічне позбавлення волі – це один із видів кримінального покарання, найвища міра покарання в Україні, що прийшла на заміну смертній карі. Призначається лише у виняткових випадках. Призначення Оскільки довічне позбавлення волі фактично означає перебування за гратами майже все життя, що залишається засудженому, цей вид покарання встановлюється лише за особливо тяжкі злочини, пов’язані з умисним позбавленням […]...
- Проблема исторической памяти народа в поэме Николая Вороного “Евшан-зелье” Где же этого евшана взять, Того зелья-приворота, Который на определенный путь направит – Путь в край свой родной?! Н. Вороной. Родину не избирают, она, как мать, всегда одна. Это наша Отчизна наполняет душу песнями, напаивает евшан – зельем широкие степи и буйные леса, пленит целебным благоуханием родной земли. И все это живет в нас с […]...
- Из-за полога неизвестности (обзор творчества М. Вороного) История украинской литературы имеет два этапа, которые еще на сегодня не изученные. Первый период – 1900-1917 гг. Он частично освещен в некоторых изданиях Б. Лепкого, Л. Яновской, В. Винниченко, М. Яцкова, М. Филянского и других. Немного больше изученный второй период – 1917-1940 гг. с небывалыми в истории катаклизмами, ужасными трагедиями, насильными смертями сотен мастеров пера: […]...
- Притча про матір і дитину Притча про матір і дитину має глибокий алегоричний зміст. Нам Зрозуміле бажання матері загартувати дитину, підготувати її до подолання життєвих труднощів. Але надто вже жорстокі методи застосовуються нею. Без підготовки, без попередження, без маленьких окремих кроків у цьому напрямі. Мені здається, що мати перебільшує жорстокість і підступність світу. Хіба вона, поки жива, не може чи […]...
- Твір по поемі Пушкіна “Полтава” “Полтава” (1828) присвячена оспівуванню славної історичної події – Полтавської битви, що знаменувала зміцнення російської держави. У Пушкіна це був перший досвід історичного добутку у віршах, заснованого на спеціальному вивченні історичних робіт (наприклад, “Історії Малої Росії” Д. и. Бантиша-Каменского й ін.). У поемі з’єднуються дві жанрово-стильові лінії: любовно-романтична (Мазепа – Марія) і історико-епічна (Петро – Мазепа […]...
- Доля російської селянки в поемі Н. А. Некрасова “Кому на русі жити добре” Твір по літературі: Доля російської селянки в поемі Н. А. Некрасова “Кому на русі жити добре” Свій підсумковий добуток, поему “Кому на Русі жити добре”, Н. А. Некрасов присвячує символичним пошукам на Русі щасливої людини. Автор досліджує життя різних шарів російського суспільства: селян, поміщиків, духівництва. Особливою темою стає доля російської селянки, тому що вона виявляється […]...
- Произведение о творчестве М. Вороного Начало литературной деятельности Н. Вороного приходится на годы учебы в Харькове и Ростове. Первое стихотворение “Не горюй, девушка” появился в 1893 году в журнале “Заря”. С тех пор произведения М. Вороного часто печатались в периодических изданиях, альманахах. И только 1911 вышел сборник произведений Н. Вороного “Лирические стихи”, а в 1913 – сборник “В сиянии мечты”. […]...
- Проблема исторической памяти народа в поэзии Н. Вороного Имя Николая Вороного навсегда вписано в историю современной литературы. Он своей плодотворной деятельностью расширил горизонты творчества и поэтических взлетов. К сожалению, тридцать лет произведения М. Вороного не выдавались. Выдающегося мастера поэтического слова отнесли к “мелкобуржуазной интеллигенции”. Был он неповторимым, постоянно разным; то холодным, как лед, то страстным, как пламя. А главное – он находился в […]...
- Образи поміщиків у поемі Н. А. Некрасова Кому на русі жити добре й у казках М. Е. Салтикова-Щедріна Твір по літературі: Образи поміщиків у поемі Н. А. Некрасова Кому на русі жити добре й у казках М. Е. Салтикова-Щедріна У казках Щедріна, як і у всій його творчості, один одному протистоять дві соціальні сили: трудовий народ і його визискувачі. Народ виступає під масками добрих і беззахисних звірів і птахів (а часто й без […]...
- Психологический портрет Вороного-модерниста Исследования психологического портрету М. Вороного-модерниста предусматривает переосмысление вопроса возрождения культуры конца ХІХ – начала ХХ века, которая развивалась под воздействием разнообразных западноевропейских направлений и течений. Бурная волна национального возрождения имела заметные последствия и в литературе. Начинается новый ее период – модернистский, который обогатил украинскую литературу, предоставил ей новой содержательности, заметно обновил. Развитие нашей литературы начала […]...
- Тема твору: Художня своєрідність романа “Майстер і Маргарита” У романі М. О. Булгакова “Майстер і Маргарита” складна доля. Добуток, закінчений наприкінці тридцятих років, не було опубліковано при житті автора й уперше побачило світло в середині шістдесятих років. Сам Михайло Булгаков уважав цей роман головною книгою свого життя, підсумковим добутком, і, як згадувала його дружина, перед смертю говорив: “Що я міг написати після “Майстра”?” […]...
- Тема твору: Війна – жорстокіше немає слова Поет-фронтовик сказав: “Війна – жорстокіше немає слова…” Уже для багатьох поколінь воно персоніфікує ненависть і страх, біль і смерть. П’ятдесят років пройшло з тих пор, як кінчилась сама жорстока і кровопролитна з війн. І дуже приємно, що люди не забули тих страшних уроків, що піднесла нам історія. Так трапилося, що споконвіків наша Батьківщина жадала від […]...
- Современное понимание поэмы Николая Вороного “Евшан – зелье” К сожалению, люди редко заглядывают вглубь себя. Их целиком устраивает спокойная беззаботная жизнь, чужая ласка, чужие мысли и даже те тонкие сети, которыми сплетены людские души чужим лукавством. Простодушные, обворованные и несчастные! Они даже не замечают, что стали рабами, так как потеряли самое дорогое в жизни – Отчизну и свободу. Или они не отреклись, Не […]...
- Любовь к родной земле в поэме Н. Вороного “Евшан – зелье” Народ живой, пока живет его историческая память. Это неопровержимая истина, которая давала возможность не одному поколению украинских писателей снова и снова возвращается к знаменитым или позорным страницам прошлого. Не раз призывали писатели не отрываться от родной земли, не забывать, “каких родителей мы дети”. Издавна проблема сохранения исторической памяти смущала общество – об этом свидетельствуют старинные […]...