Тема рабства в романі «Обломів»
Твір по літературі: Тема рабства в романі Обломів
Роман «Обломів» був створений напередодні селянської реформи, в 1859 році. Головна ідея полягає в тім, щоб показати пагубний вплив кріпосництва на життя селян і поміщиків. Це самий вплив ми бачимо на прикладі одного поміщика — Обломова. Протягом усього роману ми простежуємо тему рабства.
Рабства не тільки селян, що перебувають у володінні свого пана, але й самого поміщика, що є рабом своїх рабів, тому що без них його існування приречене: сам він не може не тільки заробляти собі на життя,
Багатовікове кріпосне право привело до того, що селяни, що не знають інший життя, стали моральними рабами своїх поміщиків.
Все його життя пройшло поруч із Обломовим, за яким він доглядав з дитинства. Захар не уявляв собі іншого життя, адже він кріпак, і пан може зробити з ним усе, що захоче: покарати, продати, навіть убити, і це не буде вважатися злочином. Сон Обломова — глава роману, виділена особливо, адже вона розповідає про дитинство Обломова, побуті його сім’ї, її моральних умовах.
У цьому сні ми простежуємо становлення, а правду кажучи, деградацію Обломова. Обломовка стояла обособленно від інших поселень. До найближчого міста було верст тридцять, тому життя обломовцев протікала помірковано: «Тиша й непорушний спокій царюють у вдачах людей у тім краї. » Ця обстановка простежується в побуті як селян, так і їхніх панів.
До людей в Обломовке (так називали кріпаків) ставилися, як до речей. Тому приклад — випадок з галереєю: у панського будинку була стара галерея, по якій заборонялося ходити маленькому Обломову, тому що вона могла обвалитися в будь-який момент. Кріпаки ж ходили по ній досить часто, адже їхнє життя нічого не коштує. Але рабство, може бути, ще більш страшне, чим кріпосне,- рабство, у якому почалося життя Обломова.
Він, допитливі й живий, як всі діти, був змушений звістки невластивий його віку спосіб життя. Постійна опіка батьків, няньок і тіток не дала йому можливості повноцінно розвиватися. Всі спроби до самостійної діяльності спростовувалися доводами: «Навіщо?
Куди? А Васько, а Ванька, а Захарка на що?» чи Захочеться йому чого-небудь, і вже троє-четверо слуг поспішають виконати його побажання. Все це привело до поневолення Обломова.
Кріпосне рабство є замкнутим колом. З одного боку, щирі раби — селяни, що виконують часом непосильну роботу заради процвітання й збагачення своїх панів, з іншого боку — поміщики, мимовільні моральні раби державного ладу, заснованого на безправній праці селян. Звідси треба єдино правильний висновок: Обломів — раб свих рабів, більший раб, ніж вони самі