Свямо врожаю



Свято врожаю

Мета:вчити дітей бачити красу рідного краю, знайомити їх з традиціями українського народу, формувати бережливе ставлення до результатів людської праці, виховувати риси дбайливого господаря.

Хід свята

Ведучий. Ще недавно в небі синім

Пролітали журавлі,

А сьогодні в безгомінні

Ходить осінь по землі.

Ведуча. І від краю і до краю,

Від двора і до двора

Золотого урожаю

Знов до нас прийшла пора.

Ведучий. Зал святковий весь аж сяє,

Мов під сонечка розцвів.

Це ж сьогодні день врожаю,

День

невтомних трударів.

Ведуча. У нас сьогодні в школі свято,

Гостей “іПралося багато.

Ану ж на них ви подивіться

1 веселенько посміхніться.

Представлення гостей свята.

Ведучий. Ми вітаєм, любі друзі,

Вас на нашім святі

І бажаєм, щоб, як осінь,

Ви були багаті,

1 здорові, як водичка

З джерела дзвінкого.

Всім вам зичимо ми щастя

Світлого людського.

Ведуча. Ми з відкритим ширим серцем

До гостей ідемо

І для вас на рушникові

Хліб і сіль, несемо.

Хай же весело і світло

Вам на святі буде!

Недаремно н Україні

Роботящі люди!

Учитель. Шановні

батьки, гості, вітаємо вас у на-
шіи господі. Прийміть від нас за українською народ-
ною традицією хліб-сіль.

Хліб кладуть на стіл перед гостями.

Ведучий. Навесні посію

Зерна в полі чистім,

Хай над ними світить

Сонце променисте.

Ведуча. На веселім вітрі

Зашумить колосся,

Стане золотою

Урожайна осінь.

Ведучий. На заводі пекар

Хліб спече з любов’ю,

Скаже: “Любі діти,

Їжте на здоров’я!”

П. Каганова

Учитель. Синім птахом промайнуло гаряче літо –
і з багрянцем калини непомітно прийшла осінь. І хоча
нам трохи сумно за літом, проте красуню-осінь ми зу-
стрічаємо з трепетом у душі. І не дивно, адже щедра
осінь зачаровує нас своєю красою, пригощає дарами,
бо багата вона на врожаї і хоче, щоб люди мали все:
хліб і до хліба, овочі та фрукти. Щоб усі діти вирос-
тали добрими і працьовитими, чуйними й творчими.
Щоб уміли бачити красу природи рідного краю.

Учитель розвішує малюнки дітей.

– Це наші учні намалювали осінь. Правда, гарно?
Ми всі сподіваємося, шо вона до нас завітає, аби по-
глянути на ці чудові малюнки.

1-й учень. Кудись побігло літечко

Чи в вирій попливло.

Давно зібрали житечко

Й тепла як не було.

2-й учень. У небі стало тихо,

Пташок уже нема.

Звірятам не до сміху,

Бо прийде в край зима.

3-й учень. То сонце ще сміється,

То вітер налетить.

А жовтий лист зірветься

Та й в небі полетить.

4-й учень. Усюди так красиво –

Все золотом блищить!

Це осінь пустотлива

Дарує дивну мить.

5-й учень. Осінь у танці із пензлем кружля,

Старанно фарбує листочки.

У чорні хустки прибирає поля,

Ліси – в золотисті сорочки.

6-й учень. Білим туманом сповила долину,

Багрянцем покрила у лузі калину.

Добра понаносила повні двори,

Комори, засіки і погреби. Пісня “Осінь”

Учитель. А давайте осінь у гості запросимо, щоб
вона побачила, як ми любимо її дивну красу, щоб по-
чула, як гарно ми вірші читаємо, пісні співаємо.

Звучить музика, заходить Осінь – дівчинка у жов-
тому вбранні, на голові вінок із листя, ягід горобини та
калини, на шиї червоне намисто.

Осінь. По землі простую швидко,

Кольори міняю,

І тепер на поле рідко

Сонце заглядає,

Щоб земля могла спочити

15 І набратись сили,

Бо ж вона пшеницю й жито

Для людей зростила,

Фруктів, овочів багато –

Усього доволі!

А тепер спочинок – свято –

Буде в вашій школі.

Учитель. Ми раді тобі, чарівна красуне, будь по-
чесною гостею на нашому святі. Танок осені

Осінь. Щедрими врожаями

Повниться земля.

Дякую вам широ!

Я до вас прийшла

Не сама, з дідусем Урожаєм.

Ми з ним часто разом походжаєм.

Учитель. Дідусю Врожаю, де Ви? Агов! Не відзива-
ється, мабуть, затримався десь у дорозі. А може, ви,
діти, допоможете покликати його?

З’являється дідусь Урожай.

Дідусь Урожай. Добрий день, чесні, добрі й пра-
цьовиті люди! Як багато завітало вас на наше свято!
Отак і колись, коли осінні роботи були майже завер-
шені, збирались наші бабусі й дідусі на посиденьки.
Розмовляли про свої літа, згадували молодечі розваги,
співали пісень. А бувало, й казки розповідали.

Учитель. А ви пам’ятаєте казку “Попелюшка”? Го-
ловна героїня була дуже доброю і роботящою дівчин-
кою. За це фея допомогла їй поїхати на бал. А в якій
кареті поїхала Попелюшка на бал? (У золотій.)

– А скажіть, де взялася золота карета? (Відпові-
ді дітей.)

Дідусь Урожай. Так, діточки, із гарбуза. А ви зна-
єте, шо гарбуз – ягода?

7-й учень. Нічого собі ягідка!

8-й учень. Ботаніки вважають, що гарбузи – най-
більші в світі ягоди. Деякі з них важать до 100 кг. Най-
більший гарбуз у світі демонструвався на виставці в
1986 році й важив 314 кг.

Заходить Гарбуз.

Гарбуз. Розступіться, пани добродії!

Лежу я на городі, боки вигріваю.

– Гей-гоп, гуки-чуки,
Вдарю й собі в закаблуки!
Що за оказія сталася тут,

Що веселиться весь чесний люд?

9-й учень. А це ми зібралися на погостини, щоб
повеселитися, почастувати гостей чим Бог пошле.

Гарбуз. Гарний, господарю, маєш звичай,

А ще гарніший в городі врожай.

Буде смачнішим твоє частування,

Як прийдуть із грядки капуста-пані,

Морква, петрушка, часник вусатий

І весь мій рід городній багатий.

Ведуча. Гарбузе, а чого це ти ховаєшся за тином?
Думаєш, тебе ніхто не бачить?

Гарбуз. 1 чого ти розкричалася? Думаєш, мене не
люблять? Ось глянь, який я, при тілі!

Ведуча. Знаю, знаю, хто тебе найбільше любить!

Гарбуз. Знаєш, то скажи.

Ведуча. Сгецько! Ось уже який рік із тобою но-
ситься.

Виконується сценка.

Стецько. Здоровенькі були! Оце почув, що про мене
говорять, та й мерщій до вас.

Дівчина. О, Стецько, а що то ти приніс?

Стецько. Та це Уляна втеребила мені гарбузяку.
Казала, що каші наварить. А сама пропала, як буль-
ка на воді. А може, ти мене почастуєш чимось смач-
неньким, то я до тебе посватаюсь?

Дівчина. Посватайся, Стецю, посватайся, то ще
одного гарбуза дістанеш.

Стецько. А ти дівка освічена?

Дівчина. Освічена.

Стецько. А в заморських краях бувала?

Дівчина. Бувала, Стецю, бувала.

Стецько. А що там варять, їдять?

Дівчина. Страви кращої, ніж у нас, я ніде не зу-
стрічала.

Стецько. Та ти що?

Дівчина. Кажу тобі. Багато є всіляких смачних
страв, і у кожного народу вони свої. На Кавказі, на-
приклад, смажать шашлики з баранини і печуть дуже
смачний прісний хліб – лаваш, італійцям до вподо-
би піца і макарони, французам – жаби й слимаки,
американцям – гамбургери. А в українців є свої пре-
смачнющі страви: борщ, галушки, пампушки з час-
ником, вареники, голубці… Та що там казать! Навіть
проста пшоняна каша, зварена в печі, – хіба можна
її із чимось порівняти?

Стецько. А ще й салом можна затовкти ту кашу.
Я весь горщик враз із’їв би. А ти кашу вмієш варити?

Дівчина. Авжеж умію, особливо з гарбуза.

Стецько. Ось така дівчина мені підходить. То я
буду свататись.

Дівчина. Стецю, та у тебе ж не всі вдома!

Стецько. То я побіжу їх позбираю.

Біжить за сцену, дівчина виходить за ним слідом.

Дідусь Урожай. Молодці! Розсмішили ви старо-
го Врожая. А ось я зараз перевірю, чи добре ви ово-
чі знаєте.

Овочі розповідають про себе.

Ми – з гарбузової родини,
А виростаєм – для людини!
За те нас люблять і шанують,
Що різні страви з нас готують. Який салат без огірка! А що за борщ без буряка? Чи то без моркви?

Без капусти? Без нас в каструлі буде пусто! Це правда, хлопчики й дівчатка,
Ми є – і всі живуть в достатку.
Картопля. Смакуйте, смакуйте усі бараболю,
Варіте і смажте із сіллю й без солі,

Сто страв господиня з картоплі зготує,
Картопля, як хліб, – вона всіх годує.
Капуста. А я – капуста вітамінна,
І солена в бочці, й в салатах відмінна.
У борщику, в супі, в смачних голубцях,
В олії посмажена й терта в млинцях.
Морква. Я – морква,
Під сонечком щедрим зростала,
Земелька водою мене напувала,
Тому-то й вродила така соковита.
Морквяного соку вам треба попити.
Помідори. Ми – помідори, ми пречудові,
До вашого столу хоч зараз готові.

Огірок. Огірки вродили рясно,

Урожай зібрали вчасно,

Товстенькі й колючі, немов їжачки,

Аж просяться в бочку, візьми й засоли.

Часник. Хто гострого хоче –

Часник хай придбає,

Він всякі мікроби вогнем випікає!

Цибуля. Погляньте, цибуля яка уродила –

Велика, ріпчаста – справжнісіньке диво!

Цибулю на зиму мерщій запасайте,

Тушкуйте, варіть і сирою вживайте.

Танок Моркви.

Ігри.

1.Ми на радощах таких

Вам спасибі скажемо

І осінь господарочку

Іграми розважимо.(Збирання картоплі)

2.Ще один цікавий конкурс

Ми для вас підготували

Щоб з закритими очима що дамо на смак – впізнати.

3.Загадки

Сам червоний, а зуб зелений(буряк)

Що то за голова, що лиш зуби й борода(часник)

Пісня Ходить гарбуз по городу”

Сценка “Ходить гарбуз по городу”

Розповіді про користь овочів

Слово картопля італійське, означає земляні гриби. Привезли до нас з Південної Америки. В Україну завезли козаки.

Буряк.

Морква.

Гарбуз.

Капуста.

Танок овочів.

Ведучий. Рідний край – це моя Україна,

Рідний край – це Дніпра береги,

Рідний край – наймиліша країна

І на дні, й на роки, й на віки.

Ведучий. Все з городів звезено, складено до ладу,

На столах у кожного пишні короваї.

Тож спасибі, осене, за дари чудові,

Будемо ми з хлібом всі ситі та здорові!

Осінь. Дякую за добрі слова. Але без людської що-
денної праці не було б стільки дарунків. Бо ж правду
народ каже, що без труда нема плода.

1.Осінь, осінь.

Лист жовтіє

З неба часом дощик сіє

Червонясте, золотисте

Опадає з кленів листя

2.Як на небі сонечко.

Можна йти гуляти,

І стрибати, й бігати,

У піжмурки грати.

3.Аяк небо хмуриться,

Дощик накрапає,

Парасолька всіх нас

Від дощу сховає.

Заключна пісня про урожай.

Будьмо багаті

Будьмо щасливі

Будьмо здорові

Та неліниві

Ми будем багаті

Ми будем щасливі

Бо ми – українці

Народ нелінивий.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...

Свямо врожаю