Сучасна російська поезія

Чимало спільного бачимо ми між сучасною російською прозою і поезією. У поезії рубежу століть виділяються три основні мотиви: y підведення підсумків XX ст. і всього тисячоліття; y оцінка сучасності; y затвердження життєздатних цінностей.

З підбиттям підсумків ми зустрічаємося у вірші Бродського “1994” (1994), у книзі поезій Кенжеєва “та, що сниться під ранок” і в книгах віршів В. Соснори “Флейта й прозаїзми”, “Двері закриваються” (ці книги дуже тісно пов’язані між собою за змістом). Домінують у названих авторів розчарування,

скепсис, туга, оскільки глобальні історичні проекти, що висувалися в минулі століття, не здійснені, а в СрСр комуністичний проект закінчився крахом. Віру у світле майбутнє змінює відчуття кінця історії. “Легіонери з порожніми руками повертаються з походу, “…” і актори, яким більше не аплодують, забувають свої великі репліки”.

Досить тривожними є численні поетичні твори, присвячені минулому. Вирізняються серед них поеми Корнілова “рулетка” (1999) і Байтова “три роки” (1995), а також книга поезій Стратановського “темрява денна” (2000).

Релігійні мотиви посідають помітне місце в

сучасній російській поезії. Крім книги Стратановського, слід назвати книги Кублановського “третя правда”, Чухонцева “Фіфіа”, русакова – великий цикл “розмови з богом”. Ці художники обстоюють цінності справжнього, нефальсифікованого і неодержавлено-го християнства.

Вони закликають не на словах, а на ділі стати християнами, домогтися християнізації душ. таким чином письменники в епоху девальвації колишніх цінностей відроджують цінності християнські. Серед таких авторів слід виділити Юрія Кузнєцова.

Християнські настрої сильні й у поетичному щоденнику Ахма-дуліної “Несподіване” (1999).

Т. Кібіров у творі “Парафразис” на плюралістичній основі сполучає переосмислені християнські цінності з постмодерніст-ським плюралізмом, екуменізмом і панекологізмом – закликом до збереження всього живого на землі. Чи не всі порушені ним питання Кібіров пов’язує з літературою і всі свої роздуми опосередковує літературою. тим самим він підкреслює, що в людей є невичерпний золотий естетичний запас, і це також одна з цінностей, про які не слід забувати. Поет звертається до того кращого, що є в людині, і прагне його активізувати, одухотворити.

Якщо порівняти книгу Кібірова з книгою Стратановського, то можна сказати, що “Пара-фразис” – найсвітліша книга в сучасній російській поезії і, можливо, усій сучасній російській літературі. темне й світле в сучасній літературі врівноважують одне одного, спонукаючи, з одного боку, адекватно сприймати життя, а з іншого – не впадати у відчай і обстоювати ідеали.