Сімейна легенда — Він пройшов всю війну

Сімейна легенда Історію надіслала Степанова Світлана Анатоліївна У дідуся була бронь. Але, як потомствений кадровий офіцер, він не міг сидіти в тилу й в 42м ушелтаки на фронт Бабуся залишилася в Ленінграді одна із чотирма дітьми на руках (старшій, моїй мамі, п’ять, молодшому не було й року). І бабуся оголосила дідові бойкот, не стала відповідати на його листи.

Образилася. Просто відразу викидала фронтовий трикутник вбуржуйку. Почтальонша, природно, не схвалювала такого поводження й постійно докоряла мою маму. Що міг зрозуміти п’ятирічна

дитина?

И от один раз, поки бабуся була на роботі, принесли пошту. Мама і її сестрапогодка Риточка попросили почтальоншу прочитати їм лист.

Там була пісня «Темна ніч». Заридала почтальонша, за нею заридали всі діти, і отут прийшла бабуся. Півгодини ридали всі!

Чи треба говорити, що ЦЕЙ лист не залишився без відповіді?

У мене був героїчний дідусь, світла йому пам’ять! Він пройшов всю війну, був тричі поранений, служив у розвідці, був розжалуваний (про це іншим разом), брав участь у форсуванні Дніпра, і закінчив війну лише в 47м, тому що його призначили комендантом маленького угорського містечка.

З

війни він привіз 3 шматки запашного мила й 2 пари панчіх для бабусі (ну, ви розумієте, про що я). А на 30летие перемоги мій дід побився! Набив морду фронтовикові, що за 25 рублів і пляшку горілки продавав чергу на кольоровий телевізор.

От який у мене дід, Кавунів Григорій Георгійович! А ви знаєте, як бабуся умудрилася вижити з дітьми в блокадному Ленінграді? Вона ходила в найближчий госпіталь і збирала банки изпод тушенки.

Удома палила сніг і окропом споліскувала банки!!! Виходив вкуснейший бульйон (по спогадах мами). От яка в мене була бабуля!

Усіх у кулаку тримала, вісьмох дітей народила й виховала!