С. Олійник “Чудо в черевиках”

Мета
: продовжити знайомити учнів з творчістю С. Олійника, узагальнити та систематизувати знання учнів про гумор, сатиру, іронію; проаналізувати гумореску “Чудо в черевику”, визначаючи її ідейно-тематичне спрямування, художні особливості тощо; розвивати вміння іронічно, критично, з почуттям гумору сприймати явища навколишньої дійсності й самого себе; грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; формувати естетичні смаки; виховувати почуття пошани до С. Олійника, його гумору, власної навчальної діяльності, необхідність

здобуття знань; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку
: комбінований. Обладнання
: портрет С.

Олійника, бібліотечка його творів; фотокартки шкільного життя учнів; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки). ХІД УРОКУ
I.

Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань Бесіда за питаннями: – Чим відрізняється гумор від сатири? Наведіть приклад.

– Які негативні явища, риси характеру викриває у своїх творах С. Олійник? – Прокоментуйте наступні слова Остапа Вишні: “Треба підняти народ до розуміння сміху, хорошого, світлого…”. – Чи вірите ви

в чудеса? З якою метою у творах художньої літератури різних жанрів письменниками використовується уявне, фантастичне, казкове? – Для чого діти ходять до школи? Які несподівані ситуації з ними трапляються?

– Порівняйте школу минулого і сучасну. Які переваги кожної з них, якщо такі є? III.

Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності IV.

Основний зміст уроку Такий гумор є майже у всіх вітчизняних гумористів, але чи не найтонкішим майстром такого гумору є якраз С. Олійник. Остап Вишня Той сміх, що не ображає, а виліковує, виховує людину, підвищує… Остап Вишня Коли людина сміється, вона зла не робить. К.

Паустовський 1. Теорія літератури 1.1. Іронія (еігопеіа – удавання, лукавство) – троп: приховане кепкування, глузування. Також уживання слова в оберненому, протилежному значенні. Наприклад, із серйозним виглядом удавано стверджують протилежне тому, що думають у дійсності про якесь явище чи людину. Іронія може бути доброзичливою, сумною, злою, дошкульною, гнівною.

Дошкульна, гнівна іронія близька до сарказму. 1.2. Гіпербола (гр. НурегЬоІе – перебільшення) – троп, що полягає в навмисному перебільшенні певної ознаки, явища, події з метою надати зображуваному більшої виразності, загостреності.

Наприклад. Смільчака такого, такого красеня, такого розумниці, як цей хлопчик удався, пошукати по цілім широкім і великім світі, та ще удень, при ясному сонцеві, та ще із свічею променистою (Марко Вовчок).

2. Опрацьовування гуморески С. Олійника “Чудо в черевику” 2.1. Виразне читання твору. 2.2. Тема: зображення Васі, який намагався скористатися “чудом справді чарівним” для відмінного навчання, не витрачаючи при цьому будь-яких зусиль і старань.

2.3. Ідея: засудження ліні, надмірної самовпевненості, байдужості до праці; прагнення легким шляхом здобути у будь-чому перемогу. 2.4. Основна думка: тільки у наполегливій праці, відповідальному ставленні до навчання можна досягти позитивних результатів, а не сподіватися на випадкове чудо. 2.5.

Сюжет твору. Учень 5-го класу Вася Боровик вирішив скористатися чарівною порадою друга. Її суть: якщо хочеш вчитися на “відмінно”, необхідно п’ятак приліпити в черевик під ліву п’ятку. Однак це чудо не спрацювало. Вася після закінчення уроків отримав п’ять двійок і надавив мозоль.

2.6. Композиція. Експозиція: роздуми автора про ледачих людей; Васі порадив друг скористатися чарівним чудом і без мороки отримати п’ятірки.

Зав’язка: Вася зробив все так, як йому порадив друг. Кульмінація: замість чуда – у класі сміх. Розв’язка: Вася отримав п’ять двійок і надавив від п’ятака собі мозоль – такий результат чуда. 2.7.

Характеристика образу Васі Боровика. Орієнтовний план 1) Вася Боровик – учень п’ятого класу. 2) Риси характеру хлопця: А) ледачий (несерйозно сприймає навчання); Б) наївний (живе марними сподіваннями); В) безтурботний (вірить у велике чудо); 3) Негативний приклад навчання Васі для сучасних школярів.

2.8. Аналізування змісту гуморески за питаннями: – Чому вас захоплює чудо? Чи вірите ви у його існування? – Як автор ставиться до ледачих? (Ждуть легенької удачі, Без труда щоб їм повезло!”) – Яким ми уявляємо Васю на початку твору? – Що за чудо вразило хлопця? – Чому Вася вирішив скористатися цим чудом і довірився йому? – Чим пояснити незвичну ходу Васі по дорозі до школи? – Що відчував Вася Боровик, коли його викликали на уроках? – Поясніть фразеологізм “ні в сих ні в тих”.

Як він стосується Васі Боровика? – Чому п’ятак у черевику був морокою для хлопця? – Чи зрозумів Вася після закінчення уроків хибність такого чуда? Чи відбулося це раніше? – Якими ж, на вашу думку, будуть подальші дії Васі? Чи звернеться він до цього чуда наступного разу? – Чи цінує Вася дружбу? Змінилося, на вашу думку, ставлення хлопця до друга після отримання ним п’ятьох двійок? – Чи є у нас в класі такі учні, як Вася? – Які “ліки” ви б запропонували проти ліні? – У чому значення даної гуморески С. Олійника для сучасних школярів?

2.9. Художні особливості твору. – епітети: “легенька удача”, “чарівне чудо”, “велика морока”. – Порівняння: “приліпи його, мов латку”. – Риторичні оклики: “Під п’ятою ж є п’ятак! “; “П’ятак надавив йому мозоль!”; “А у сумці, стільки ж двійок!” – Фразеологізм: “ні в сих, ні в тих”. – Мета
Фори: “п’ятак відіграв роль, надавив мозоль”. V.

Закріплення вивченого матеріалу на тему “С. Олійник “Чудо в черевику”” 1.

Розв’язування тестових завдань 1. Всі ледачі, на думку автора, очікують: А) отримання результату за допомогою чаклунства; Б) легенької удачі; в) спокою і щасливої миті. 2. В якому класі навчається Вася? а) п’ятому; б) шостому; в) другому. 3. Про що розповів Васі його друг? А) цікаву пригоду, що з ним трапилася на канікулах; б) чарівне чудо; в) отримання квитка до цирку.

4. Що необхідно було зробити Васі для того, щоб без будь-яких старань отримувати п’ятірки? А) мати зразкову поведінку; Б) до черевика покласти під п’ятку п’ятак; В) промовляти чарівні слова. 5. Чому хлопець повірив своєму другу? а) це було вже перевірено; б) Вася дуже довіряв другові; в) не було іншого варіанту.

6. Який фразеологізм має місце у творі? а) Ні холодно ні жарко; б) ні риба ні м’ясо; в) ні в сих ні в тих. 7. Куди приліпив п’ятак Вася, йдучи до школи? а) під п’ятку; б) коліно; в) черевик. 8. Що було незвичайного у ході Васі по дорозі до школи? а) припадав на ліву ногу; Б) підстрибував на правій нозі; в) вона була дуже швидкою. 9. На яких уроках хлопець намагався перевірити дію чуда? а) читання і фізкультури; Б) малювання і української мови; в) арифметики і географії.

10. Відповідаючи на першому уроці, Вася п’ятак: а) потер; б) натис; в) підкинув. 11.

На другому уроці поведінка Васі викликала у класі: а) обурення; б) схвильованість; в) сміх. 12. Яку “роль відіграв п’ятак” для хлопця?

А) Надавив йому мозоль; б) зіпсував взуття; в) забруднив шкарпетки. Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках Картка № 1 1. З якою метою, на ваш погляд, С. Олійник починає гумореску з негативної оцінки Васі Боровика? Особисту думку обгрунтуйте. 2. Доведіть, що навчання для кожного школяра – головний обов’язок. Чому Вася цього не розуміє?

3. Яке із зазначених прислів’їв відповідає ідейному змісту гуморески? А) “Хто не навчивсь, не буде знать”; Б) “Кожний майстер колись був невмілий”; В) “Не берися не за своє діло”. Картка № 2 1. Висловте ваше ставлення до Васі?

Що необхідно зробити хлопцю для того, щоб він осмислив значимість навчання? 2. Порівняйте, як ставитесь до навчання ви і Вася Боровик? Власні спостереження узагальніть і зробіть відповідний висновок. 3. Друга Васі, що запропонував йому чарівне чудо, звали: а) Петром; б) невідомо як; В) так, як і головного героя твору, Василем.

Картка № З 1. У чому Вася вбачає для себе чудо? Поясніть, чому хлопець повірив у його чарівність? 2. Дослідіть, як сам автор ставиться до свого героя?

Особисті міркування обгрунтуйте, наводячи переконливі приклади з тексту твору. 3. По закінченню уроків учні: А) співчували Васі; б) сміялися над хлопцем; в) розбіглися хто куди. VI. Підсумок уроку
VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів VIII. Домашнє завдання
Знати ідейний зміст твору П. Глазового “Тарас Бульба в Києві”, скласти план до нього.