Розкрийте проблему боротьби добра і зла як рушійної сили розвитку світу в трагедії “Фауст” Й. В. Гете

Трагедія “Фауст” німецького просвітителя Й. В. Гете – плід його багаторічної діяльності, результат роздумів над філософськими проблемами буття. Однією з проблем трагедії є співвідношення сил добра і зла, що завжди існували у світі. У “Пролозі на небесах”, зав’язці трагедії, стверджується фантастична ситуація зустрічі Господа та його архангелів із Мефістофелем, яка набуває символічного значення.

Основний предмет розмови – людина, хто вона така, яке її місце у світі.

У “Пролозі на небі” висловлюються протилежні

думки. Господь утверджує силу людської особистості, її здатність до розвитку, пошуку сенсу буття: Він поки що в мороці блукає, Та я вкажу йому до правди вхід, Бо знає садівник, як деревце плекає, Який від нього буде цвіт і плід. Мефістофель, звичайно, говорить зовсім інше.

На його думку, людина – “тварина із тварин”, вона не здатна наблизитися до вершини духу. Мефістофель виступає у трагедії символом зла. Він так говорить сам про себе: “Я – тої сили часть, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого.

Я ж – часть од часті лиш, що перше всім була, частинка мої тьми, що світло привела”.

Сам Гете пояснював

цей образ як “дух заперечення”. Справді, Мефістофель втілює в собі дух діалектичного заперечення. Це означає, що він не тільки знищує щось недосконале в житті (“заперечує”), а й тим самим звільняє шлях для досконалішого.

Проблема боротьби добра і зла має біблійну основу.

Люди постійно опиняються в ситуаціях морального вибору між добром і злом, Богом і дияволом, світлом і темрявою. І правильний вибір залежить не від зовнішніх обставин, а тільки від людської сутності, від сили людського духу. Ситуація вибору є вихідною ситуацією “Фауста”. Не випадково у розмові з учнем Мефістофель повторює біблійну фразу: “Будете, як Бог, знати добро і зло”.

Вибір між добром і злом, духовним і тілесним, життям і смертю, істиною і темрявою й визначає шукання героя трагедії. Образи Господа і Мефістофеля втілюють вічну боротьбу Добра і Зла.

Письменник показує, що боротьба ведеться не тільки на землі, а й у сфері духовній – у внутрішньому світі особистості. Гете вважав, що від результату цієї боротьби залежить не тільки сучасне, а й майбутнє. Звичайно, як письменник-просвітитель, поет вірив у перемогу сил розуму, добра, справедливості.

Висновок. Отже, у трагедії Гете “Фауст” однією з важливих проблем є співвідношення у світі добра і зла. Образами, в яких втілюється ця боротьба, є Господь і Мефістофель, зустріч котрих змальована у “Пролозі на небесах”.

Господь вважає людину тією силою, що здатна змінити світ, удосконалити й покращити його.

Мефістофель заперечує це. Його образ втілює в собі дух “діалектики заперечення”. Як сила зла він знищує все, та разом із тим звільніє шлях для чогось нового.

Боротьба цих двох сил має біблійну основу і розпочалася з історії гріхопадіння перших людей – Адама та Єви. Наслідки боротьби спостерігаються не тільки в суспільному житті, а й у внутрішньому світові людини, що є набагато складнішим. Та разом із тим боротьба між добром і злом є рушійною силою життя на землі, шляхом вічного вдосконалення.

Опорні слова: образи Господа і Мефістофеля, добро і зло, філософські проблеми буття, “дух заперечення”, біблійна основа, “діалектика заперечення”.