Рекомендації педагогам у роботі з обдарованими дітьми



Рекомендації педагогам у роботі з обдарованими дітьми.

1. Учитель не повинен повсякчас розхвалювати кращого учня.

Не слід виділяти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми.
2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина буде частіше від інших переможцем, що може викликати неприязнь до неї.
3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини “вундеркінда”. Недоречне випинання винятковості породжує найчастіше роздратованість,

ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність – зловмисне прилюдне приниження унікальних можливостей і навіть сарказм з боку вчителя – звичайно, недопустимі.
4. Учителеві треба пам’ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.
Якості, якими має володіти вчитель для роботи з обдарованими дітьми.
1. Бути доброзичливим і чуйним.
2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси.
3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.
4. Мати широке коло інтересів.
5. Бути
готовим до виконання різноманітних обов’язків, пов’язаних з навчанням обдарованих дітей.
6. Мати педагогічну і спеціальну освіту.
7. Мати живий та активний характер.
8. Володіти почуттям гумору.
9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду свої поглядів і до постійного самовдосконалення.
10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд.
11. Бути цілеспрямованим і наполегливим.
12. Володіти емоційною стабільністю.
13. Уміти переконувати.
14. Мати схильність до самоаналізу.
Існують критерії за якими можна визначити обдарованість дитини
Обдарованими можна вважати дітей, якщо вони:
Часто “перескакують” через послідовні етапи свого розвитку;
У них чудова пам’ять, яка базується на ранньому мовленні;
Рано починають класифікувати і категорувати інформацію, що надходить до них;
Із задоволенням віддаються колекціонуванню. При цьому їхня мета – не приведення колекції в ідеальний і досить постійний Порядок, а реорганізація, систематизація її на нових підстановках;
Мають великий словниковий запас, із задоволенням читають словники та енциклопедії, придумують нові слова і поняття;
Можуть займатися кількома справами відразу, наприклад, стежити за двома чи більше подіями, що відбуваються навколо них;
Дуже допитливі, активно досліджують навколишній світ і не терплять будь-яких обмежень свої досліджень;
У ранньому віці здатні простежувати причинно-наслідкові зв’язки, робити правильні висновки;
Можуть тривалий час концентрувати свою увагу на одній справі, вони буквально “занурюються” в своє заняття, якщо воно їм цікаве;
Мають сильно розвинуте почуття гумору;
Постійно намагаються вирішувати проблеми, які їм поки що не під силу;
Визначаються різноманітністю інтересів, що породжує схильність починати кілька справ одночасно;
Часто роздратовують ровесників звичкою поправляти інших і вважають себе такими, що завжди мають рацію;
Їм бракує емоціонального балансу, вони часто нетерпеливі та поривчасті;
У своїй діяльності я використовую творчі методи, які сприяють ефективній роботі з обдарованими дітьми:
Повага до бажання учнів працювати самостійно;
Вміння утримуватись в процесі творчої діяльності;
Надання дитині свободи вибору галузі застосування свої здібностей, методів досягнення мети;
Індивідуальне застосування навчальної програми залежно від особливостей учня;
Заохочення роботи над проектами, запропонованими самими учням;
Виключення будь-якого тиску на дітей, створення розкріпаченої атмосфери;
Схвалення результатів діяльності дітей в одній галузі метою спонукати бажання випробувати себе в інших галузях діяльності;
Підкреслювання позитивного значення індивідуальних відмінностей;
Надання авторитетної допомоги дітям, які висловлюють відмінну від інших точку зору і у зв’язку з цим відчувають тиск з боку ровесників;
Добування максимальної користі з хобі, конкретних захоплень та індивідуальних нахилів;
Терпиме ставлення до можливого безладдя;
Заохочення максимальної захопленості у спільній діяльності;
Переконання учнів, що вчитель є їхнім однодумцем, а не ворогом.
При складанні індивідуальних програм потрібно врахувати проблеми обдарованих дітей:
Неприязнь у школі часто з’являється тому, що навчальна програма нудна і нецікава для обдарованої дитини;
Ігрові інтереси – обдарованим дітям подобаються складні ігри і нецікаві ті, якими захоплюються їхні ровесники. Як наслідок – дитина опиняється в ізоляції;
Заглиблення у філософські проблеми – для обдарованих дітей є характерним замислюватися над такими явищами, як смерть, потойбічне життя, релігійні вірування набагато частіше, ніж для інших дітей;
Невідповідність між фізичним, інтелектуальним та соціальним розвитком – обдаровані діти частіше віддають перевагу спілкуванню із дітьми старшого віку. Через це їм важко бути лідерами, бо вони поступаються фізичним розвитком;
Прагнення до досконалості – для обдарованих дітей характерна внутрішня потреба досконалості – вони не заспокоюються, доки не досягнуть бажаного;
Почуття незадоволеності – вони критично ставляться до своїх досягнень, мають низьку самооцінку;
Нереальні цілі – вони часто ставлять перед собою завищені цілі, не маючи можливості досягти їх, переживають;
Надмірні чутливість, вразливість;
Потреба в уважному ставленні дорослих;
Нетерплячість, зневажливість у відношенні до дітей, які сточть нижче від них в інтелектуальному розвитку.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...

Рекомендації педагогам у роботі з обдарованими дітьми