Ради по вивченню п’єси «Мамаша Кураж і її діти»

П’єса «Мамаша Кураж і її діти» написана Брехтом восени 1939 року у Швеції, куди письменник емігрував, рятуючись від фашизму. Тільки що почалася друга світова війна, і драматург звернувся до своїх співвітчизників-німцям з гарячим закликом не підтримувати Гітлера, не воювати! На жаль, його голос не міг тоді бути почутий на батьківщині через цензуру, а якби він і дійшов до народу, навряд чи п’єса зупинила б дивовижне кровопролиття.

І все-таки вона створювалася не зрячи! Її тріумфальний хід по театрах миру почалося із середини XX століття.

Вона залучає глядачів жагучою антивоєнною спрямованістю, оригінальною образною системою. Мамаша Кураж — персонаж драматичний і гротескний, у ній сполучаються несумісні, здавалося б, риси. Будучи маркітанткою, вона знає всі жахи війни й проклинає її, намагається вберегти від її трьох своїх дорослих дітей.

Але спрага баришу, сліпа прихильність до професії роблять свою чорну справу — маркітантка Кураж (по-французькому «доблесть») своєї «торговлишкой» підтримує грабіжницьку війну, і всі її діти гинуть. І вона, залишившись одна, впрягається у візок, щоб покірно випливати за військом гвалтівників.

Злою,

похмурою іронією звучать слова заключного хору:

Війна удачею змінної Сто років протримається цілком. Хоч людина звичайний Не бачить радості у війні: Він жере дерьмо, одягнений він зле, Він катам своїм смішний По він сподівається на чудо Поки похід не завершений Переклад з німецького С. Акту