Профоріентація

Тема: Основи вибору професії.

Мета : Дидактична : ознайомити учнів з факторами, що впливають на вибір професії, визначенням індивідуальної профпридатності, ознайомити з професіограмами, навчити самостійно складати професіограми, закріпити знання з правил безпечної праці в шкільних майстернях;

Вихована : виховати любов до праці, уважність, дисциплінованість та культуру праці;

Розвиваюча : розвивати увагу, творче та логічне мислення пам’ять.

Тип уроку : комбінований.

Міжпредметні зв’язки : економіка, психологія.

Профорієнтація

: у відповідності з професіограмами.

Хід уроку.

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

На початку уроку вчителю необхідно привітатися, перевірити відсутніх, призначити чергових, перевірити наявність робочого одягу та перевірити організацію робочого місця.

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Вчитель перевіряє виконання учнями домашнього завдання. Учням були дані індивідуальні завдання: знайти інформацію про професії кухаря, повара, бармена, офіціанта та професій кулінарного профілю. За знайдену інформацію учні отримують відповідні бали.
Актуалізація опорних знань

Проводиться

фронтальне опитування за запитаннями:

Дайте визначення професії. (Професія – це рід трудової діяльності, що потребує певної спеціальної підготовки). Дайте визначення кваліфікації, чим вона відрізняється від спеціалізації? (Кваліфікація – це ступінь підготовленості людини до певного роду трудової діяльності, сукупність знань та вмінь, що необхідні для виконання трудових прийомів певної важкості). Що називається профорієнтацією? (Профорієнтація – це вид діяльності, спрямований на підготовку молоді до свідомого і обгрунтованого вибору професії у відповідності до її особистих інтересів, нахилів, здібностей та потреб суспільства).

Які існують типи професій? (Людина – людина, людина-природа, людина – знакова система, людина – техніка, людина – художній образ).

Мотивація пізнавальної діяльності

Вчитель ставить проблемні питання. Як ви вважаєте, чи важливо правильно обрати професію? Що буде відбуватися з людиною, якщо та професія, що вона обрала, їй буде нецікава? Які відчуття в неї будуть, якщо вона не задоволена своєю спеціальністю?

Що втрачає при цьому держава? Учні розмірковують, і дають відповіді на поставлені запитання. Як ви вважаєте, що впливає на правильний вибір професії? Тому Темою уроку є: “Основи вибору професії”.

Завдання уроку : ознайомитися з основними факторами, що впливають на вибір професії, навчитися складати професіограми.

ІІІ. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО МАТЕРАЛУ

Фактори, що впливають на вибір професії: ці фактори включають наявність загальних особистих та одиничних умов, існуючих в рамках цілого суспільства, окремого регіону, підприємства, а також індивідуальних рис кожної людини. Виділяють наступні групи факторів:

Загальні; регіональні (зовнішні); індивідуальні (внутрішні).

До загальних факторів відносяться фактори макросередовища, зміст яких залежить від суспільно-економічного строю суспільства, соціально-економічних умов життя людей, суспільної організації, духовної культури суспільства, засобів масової інформації і пропаганди тощо.

До регіональних відносяться специфічні особливості економічного та демографічного розвитку будь-якого регіону держави:

А) мережа вищих, середніх, професійно-технічних навчальних закладів;

Б) культурно-пізнавальний і професійний рівень сім’ї;

В) форми проведення відпочинку і таке інше.

До індивідуальних факторів належать індивідуальні. Психологічні і фізіологічні особливості людини – внутрішні, суб’єктивні (стать, ступінь розвитку індивідуальної свідомості, здібності, інтереси, ідеали, знання тощо). Тож всі перелічені фактори впливають на вибір професії людини.

При виборі професії ми повинні уявити себе в майбутній трудовій ролі. Кожна людина, чим би вона не займалася, відчуває необхідність в різноманітних потребах. Робота дозволяє задовольнити ті чи інші потреби. Людина може бути, наприклад, задоволена своєю роботою, якщо є велика заробітна плата, вона цінує за це свою посаду, намагається бути корисною і готова задовольнитись тим, що робота її не цікавить.

Але отримавши грошове винагородження дозволяє задовольнити ряд потре, таким чином інтереси людини залишаються за межами роботи. В іншому випадку людина може бути повністю задоволена змістом своєї роботи.

Тому ми познайомимося з таким поняттям, як професійний намір.

Професійний намір – це свідоме позитивне відношення особистості до певної сфери професійної діяльності. Визначається професійний намір наявністю знань про сутність сфери діяльності, прагненням обрати професію даній сфері і отримати відповідну освіту.

Завжди важливо виявити чи задоволена людина своєю роботою (незалежно від того чи здатна вона до неї).

Тому при виборі професії необхідно врахувати такі Якості особистості в професійному самовизначенні :

Інтереси – це активна пізнавальна спрямованість суб’єкта на певний предмет, об’єкт, форма прояву пізнавальної потреби, яка забезпечує спрямованість особистості на усвідомлення мети і результату діяльності; Професійний інтерес – це безпосереднє емоційне практично-пізнавальне ставлення до професії, яке при сприятливих умовах переходить у спрямованість особистості на конкретну професійну діяльність. Інтереси розрізняють : за змістом; за рівнем дієвості і сили; за стійкістю; за глибиною; Нахил (схильність) – це збудження, яке має в основі активне відношення до об’єкту і пов’язане обов’язково з практичною діяльністю в даному напрямку; Професійний намір – це свідоме позитивне відношення особистості до певної професійної діяльності, яке відзначається наявністю знань про сутність сфери діяльності, прагнення обрати професію в даній сфері і отримати відповідну освіту; Здібності – це стійка індивідуально-психологічна якість особистості, яка виступає умовою успішного оволодіння тією чи іншою продуктивною діяльністю при рівних інших умовах і проявляється в діяльності. Це такі психологічні особливості людини, від яких залежить успішність набуття знань, умінь, навичок і, які проявляються в швидкості, глибині і міцності оволодіння способами і прийомами діяльності. Загальні здібності – якості індивіда, що забезпечують ефективне виконання різноманітних видів діяльності і визначаються рівнем розвитку інтелекту. Інтелект – це розумова обдарованість, яка пов’язана з комплексом розвитку властивостей – особливостями мислення, пам’яті, уваги, уяви, сприйняття тощо; Спеціальні здібності – це такі психічні особливості людини, які забезпечують ефективність оволодіння і здійснення спеціальних видів діяльності (музичний слух, оперативна пам’ять, висока ступінь розподілу уваги тощо).

Виділяють навчальні здібності, технічні, конструктивні, організаторські, музичні, літературні, артистичні, педагогічні, спортивні тощо ; Характер – індивідуальна своєрідність психічного складу особистості, яка проявляється в її поведінці, відношенні до суспільства, колективу, інших людей, і до самої себе Мислення – опосередковане і узагальнене відображення дійсності, яке здійснюється за допомогою мислених операцій: порівняння, аналізу і синтезу, узагальнення і конкретизації, і відображається в певних формах: поняттях, судженнях, умовисновках. Індивідуальні особливості мислення проявляються в його Якостях – глибині, широті, самостійності, критичності, послідовності, гнучкості, швидкості. Види мислення – наочно-дійове, образне, понятійне; Пам’ять – це процеси запам’ятовування, збереження і відтворення індивідом власного досвіду. Види пам’яті : моторна (рухова), образна. емоційна, словесно-логічна. На основі збереження інформації, Пам’ять ділять на короткочасну, довготривалу, оперативну; Увага – це спрямованість і зосередженість свідомості на тих чи інших предметах, об’єктах, явищах.

Функції уваги : відбір значимих впливів і ігнорування несуттєвих, другорядних, утримання в пам’яті образів результатів діяльності до завершення роботи (досягнення мети); регулювання діяльності і контроль за її перебігом. Види уваги : недовільна, довільна, післядовільна. Властивості уваги : концентрація, переключення, розподіл, об’єм; Уява – психічний процес, який виражається в побудові образу кінцевого результату діяльності, в створенні програми дій по досягненню мети. Види уяви : пасивна – створення образів, які не втілюються в житті і активна – створення образів, які реалізуються в практичній діяльності.

Активна уява може бути репродуктивною і творчою; Медичний аспект – передбачає надання учневі допомоги у визначенні відповідності стану здоров’я вимогам професії та ступеня розвитку компенсаторних механізмів організму.

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИКЛАДЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Проводиться у вигляді фронтального опитування за запитаннями:

Які фактори впливають на вибір професії? Що таке професійний намір? Які якості особистості необхідно враховувати при виборі професії?

Що таке інтерес? Які бувають інтереси? Що таке мислення та які його види? Які бувають види пам’яті?

Як впливає медичний аспект на правильний вибір професії? Чи залежить від виду пам’яті вибір професії?

V. ПРАКТИЧНА РОБОТА

Вчитель разом з учнями повторює правила техніки безпеки у шкільних майстернях. Вчитель наголошує, що на практичній роботі учні ознайомляться з професіограмами. Чи відоме вам це слово?

Професіограма – це детальний опис професії. На ваш розсуд пропонується декілька професіограм. (Вчитель підбирає професіограми у відповідності до запитів учнів, їх інтересів і нахилів).Після ознайомлення з професіограмами, задумайтесь, чи зробили ви свій головний вибір в житті – вибір професії. Чи відомі вам вимоги до робітника обраної професії, знаєте ви умови та зміст роботи, що виконується. Поділіться з нами своїм вибором, і розкажіть про обрану вами професію.

Відповіді учнів обговорюються у вигляді бесіди. Вчитель робить разом з учнями певні висновки.

VІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

Аналізується робота учнів на уроці, аналізуються відповіді, вчитель підводить підсумки роботи. Виставляє оцінки за відповіді учнів.

VІІ. ПРИБИРАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ І МАЙСТЕРНІ


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...

Профоріентація