Поясніть природу сміху та назвіть засоби комічного у творі Мольєра “Міщанин-шляхтич”
Мольєр – літературний псевдонім Жана Батіста Поклена, видатного французького драматурга і театрального діяча. Він народився у 1622 році в Парижі в сім’ї буржуа. Батько його був королівським шпалерником, і син мав Успадкувати цю професію.
Але все було інакше.
Жан Батист Мольєр став актором. Його п’єси “Тартюф”, “Дон Жуан”, “Мізантроп” назавжди увійшли в історію літератури як зразки “високої комедії”.
Остання “висока комедія” Мольєра – “Міщанин-шляхтич” – написана в жанрі комедії-балету.
Носії звичаїв – усі персонажі комедії, за винятком головного героя – Жур-дена. Тільки всі персонажі разом можуть представити ці звичаї, як, приміром, представляють їх дружина та дочка Журдена, його слуги, вчителі, аристократи Дорант і Дорімена. Вони мають лише характерні риси, але не характери.
Такі риси, навіть комічно загострені, не порушують правдоподібності характеру.
І тільки Журден, на відміну від персонажів
Сорок років він існував у своєму світі і не знав жодних суперечностей. Світ цей був гармонійним, бо все в ньому на своїх місцях.
Прагнення потрапити у світ шляхтичів руйнує цю гармонію і сімейний лад. Журден стає і тираном, який перешкоджає щастю власної дочки тільки тому, що її обранець не аристократ, і разом із тим наївною дитиною, яку легко обманути, граючи на його пристрасті до дворянства. Журден викликає і веселий сміх, і сміх сатиричний, осудливий.
Вустами свого героя Клеонта Мольєр проголошує ідею п’єси: “… Удавати себе за шляхетного тепер ніхто не соромиться, і такий звичай дозволяє носити крадену назву… Я вважаю, що всякий обман принижує порядну людину.
Негідно ховати своє справжнє походження, з’являтися товариству на очі під чужим титулом, видавати себе не за те, що ми є насправді…
” Але ця ідея суперечить розвиткові сюжету комедії. Благородний Кле-онт, щоб домогтися згоди на шлюб із Люсіль, видає себе за сина турецького султана, а чесні пані Журден та її дочка Люсіль, допомагають йому в цьому. Обдурити Журдена вдалося, але, врешті-решт, він сам і перемагає, бо примусив чесних і порядних людей обманювати, вдавати із себе того, ким вони насправді не були.
Під впливом журденів світ змінюється – такий висновок робить автор. Мольєр висміює і буржуа на зразок Журдена, і таких аристократів, як Дорант і Дорімена, із їхніми бажаннями скористатися багатством наївної людини. Висновок. Мольєр виробив власні творчі принципи.
Він широко застосовував усі види комічного: перебільшення, фарс, комізм ситуацій, звичаїв і характерів. Але ці комічні епізоди набували цілком серйозного звучання, викривали явища, які заважали людській гідності.
Творчість Мольєра, крім іншого, мала значний вплив на подальший розвиток театру і драматургії. Опорні слова: комедія звичаїв і комедія характерів, ідея п’єси, об’єкт висміювання, перебільшення як засіб комічного, комізм ситуації.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...