Повільна дитина Психологічні поради вчителю

Ø Пам’ятайте, що крик, роздратування, різкі зауваження тільки сильніше сповільнюють у дитини процес мислення. Враховувати це потрібно під час будь-якої роботи. І вчитель і батьки повинні зовсім відмовитися від фраз: “Швидко розкажи мені визначення”, або “Негайно виправи помилку”. Дитина може прекрасно знати визначення і бачити помилку, але такий темп не дозволяє йому зібратися з думками.

Якщо така дитина далі почує “Знов не вивчив”, то занервує ще більше. І вже через декілька років навчання відстане зовсім.

Ø

В роботі з такими дітьми слід враховувати важкість переключення на новий вид діяльності. Такому учню можливо доведеться пояснювати декілька разів одне й теж саме завдання. Але не перетворюйте пояснення у монолог, чим менше слів – тим краще.

А для того, щоб він виконав його правильно слід надати більше часу. Так само, й домашні завдання слід робити не “всі разом”, а по черзі з паузами 15-30 хвилин, щоб дитина встигла переключити увагу.

Ø Таких учнів потрібно попереджувати про зміну діяльності заздалегідь, щоб він зміг настроїтися на наступну роботу. Наприклад ви можете сказати: “Через п’ять

хвилин ми закінчуємо писати і будемо працювати за підручником”.

Ø Коли говорите намагайтеся встановити з таким учнем візуальний контакт. У деяких дітей виробляється свого роду імунітет на вказівки “здалеку”.

Ø Якщо ви викликали учня відповідати (але не у якому разі не робить це на початку уроку), спробуйте не перебивайте його, дати зібратися з думками і відповісти.

Ø Таким учням просто необхідні факультативи, додаткові заняття, або позаурочна допомога батьків. Набагато легше буде вчитися такій дитині, якщо дома з нею будуть хоча б трохи розбирати наступну тему. Тоді на уроці з’явиться можливість “встигати” слухати та розуміти вчителя.

Якщо цього не робити з часом накопляться проблеми, а дожинати таким дітям особливо важко.

Ø Придивіться за учням, можливо ви помітите, що якісь завдання він навмисно робить повільніше за інші. Можливо, таким чином він намагається здобути вашу увагу, а можливо йому подобається ця робота! В цьому разі ви можете порадити батькам віддати дитину в ту чи іншу студію, групу, гурток саме за її бажанням (такі діти рідко самі говорять про свої схильності).

Ø Разом з батькам привчайте дитину слідкувати за часом, робити завдання за годинником (збиратися, гуляти, робити уроки…) та поступово зменшувати час.

Ø Даруйте позитивні емоції. Дитина від дорослого чекає уваги і робить усе, щоб ви відмітили саме його. Увага може бути позитивною, або негативною. Цікаво, що діти більше реагують на інтенсивність емоцій, ніж на їх характер.

Таким чином, якщо ви скажете: “Сьогодні ти впорався вчасно” – це буде “трійка” по шкалі позитивної уваги, а ось, якщо ви збільшеним тоном скажете “Ти можеш робити це швидше! Тебе чекає весь клас” , – це вже вісім по шкалі уваги (на цей раз – негативної). Ось чому таким дітям потрібна збільшена позитивна увага.

Ø Якщо ви помічаєте, що дитина зробила щось швидко, навіть відкрила з усіма щоденник, хвалить її за швидкість та ефективність. Цим правилом кожен день повинні користуватися і батьки. Якщо дитина не буде боятися помилитися, вона стане більш організованою.

Ø Батьки можуть досить ефективно користуватися системою “зірок”. Суть цієї гри досить проста: купуються зірки (наклейки) та календар з великими цифрами. І кожен раз, коли учень швидко зробить домашню роботу – цей день відмічається зіркою. До того ж складається умова, про накопичення певної кількості зірок.

Якщо дитина впорається із завданням – отримує приз.

Ø На перервах такі діти майже завжди спокійні. Вихователям часто здається, що вони нічим не займаються. Так воно і є, і вам потрібно прийняти таку поведінку за нормальну, тобто не робити зауважень, не нав’язувати власну думку.

Якщо для дитини створити оптимальні умови, така поведінка з часом зімнеться і в середній школі таких проблем майже не буде.