Порівняльна характеристика образів Якима Сомка й Івана Брюховецкого



Відтворення історичної долі України в роки Руїни в історичному романі “Чорна рада”. Один з корифеїв української літератури, що видається письменник, ім’я якого несправедливо було виключено з історії української літератури, у своєму історичному романі “Чорна рада” показав нам два протилежних образи: Сомка й Брюховецкого. Ними автор розкриває головний конфлікт, через який бачимо основну думку добутку.

Ці персонажі – українські гетьмани, які коштують по різні сторони історичного моменту. Сомку автор симпатизує, любується

ним, тому що “Сомко був воїн у душі” (пишуть у літописах); був високий, огрядний собі пан, круглолиций, русявий; глава в кучерях, як у золотому вінку; ока ясні, веселі, як зірки; і вже, або ступить, або заговорить, то справді по-гетмански”.

Він був освіченою людиною, розумним, талановитим. Саме на нього П. Кулиш покладав надію, що він своєю сильною рукою об’єднає всі землі України в незалежну державу. Ця людина вміє тримати себе впевнено, вірить у свою перемогу в боротьбі за порядки.

Він цінує в козаків гордість, побратимство, їхня честь. Як мудрий державний діяч, хоче звільнити Україну від будь-яких

ворогів. І, на жаль, Сомко був самовпевненим і жорстоким стосовно простих людей і запорожців:

“Нехай лише виїдуть у Переяслав царські бояри, тоді побачимо, як та чорна орда встоїть проти гармат! Запоржцев тоді я здавлю, як макуху, гетьмана їх поверну у свинопаси, дурну чернь навчу поважати гетьманську перевагу!”

И все-таки він мужній, шляхетний, відваги йому немає недоліку. Загибель Сомка автор розуміє як трагедію цілого народу. Іван Брюховецький – протилежність Якимові Сомку, тому що він персоніфікує в собі всі негативні риси характеру: лихий, підступний, лицемірний, жорстокий.

Це людина без совісті й честі; він гірше Сомка гнітив народ. Дуже любив владу, тому підкупом і обіцянками зумів привернути на свою сторону більше прихильників козацької старшини й навіть московських представників. Одержавши владу, він жорстоко розправився з тими хто підтримував Сомка.

“Вступаючи в осінь, у святому Симеоне, того літа за дозволом його царської величності наказав гетьман Брюховецький постинати гетьмана Сомка й Валюту, полковника Ніжинського, полковника Лубенского, осавулів і інших полковників засланих у Москві, яких на Сибір заслано чимало старшини коряцької”, – повідомляє “Літопис Самовидца”.

Адже в образі Сомка автор втілив почуття патріотизму тому що його турбує доля свого народу землі. Брюховецкий – уособлення всього лихого, що приводить до кровопролитної війни Показ козацького лицарства й любові до України в романі П. Кулиша “Чорна рада”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...

Порівняльна характеристика образів Якима Сомка й Івана Брюховецкого