Поради для педагогів

Спілкування педагога з батьками

Типове Спілкування Вчителя з батьками характеризується Нерозумінням і взаємними Претензіями. Найчастіше Це монолог учителя, що Складається Зі Скарг на дитину Або Нотації батькам. Негативні Почуття Батьків, що Виникають Від Подібного «спілкування», не сприяють Виникненню Бажання Співпрацювати Зі школою у справі Навчання й виховання Їх Дитини

Психолого-педагогічні Основи Встановлення Контактів з родиною учня

Контакт між учителем і батьками можливий тоді, коли й ті й інші усвідомлюють, що в них загальна мета — добре виховання й освіта дітей, котрої можна досягти тільки загальними зусиллями. Для цього вчителю необхідно показати батькам, що він любить дітей такими, які вони є, з усіма плюсами та мінусами, а також стурбований їхньою долею, як і батьки.

Основним засобом у становлення контакту з батьками для вчителя є він сам, вірніше, його педагогічнийі мідж, що включає в себе професійні знання, уміння їх давати та любов до дітей. Тому вчителю необхідно керуватись такими правилам взаємодії та способами встановлення контактів з родиною.

Перше правило :

В основі роботи классного керівника з родиною повинні бути дії та заходи, спрямовані на зміцнення та підвищення авторитету батьків.

Повчальний, авторитарний, категоричний тон неприпустимий у роботі класного керівника, тому що це може бути джерелом образ, роздратування, незручностей. Потреба батьків порадитись після категоричних «повинні», «зобов’язані» зникає. Єдина правильна норма взаємин учителів і батьків — взаємнаповага. Тоді й формою контролю стає обмін досвідом, порада та спільне обговорення, єдине рішення, що задовольня є обидві сторони.

Цінність таких відносин у тому, що вони розвивають і в учителів, і в батьків почуття відповідальності, вимогливості, громадянського обов’язку.

Друге правило.

Довіра до виховних можливостей батьків. Підвищення рівня хньої педагогічної культури й активності у вихованні.

Психологічно батьки готові підтримати всі вимоги, справи та починання навчального закладу.

Навітьті батьки, які не мають педагогічної підготовки та вищої освіти, із глибоким розумінням і відповідальністю ставляться до виховання дітей.

Третє правило.

Педагогічний такт, неприпустимість необережного втручання в життя родини.

Класний керівник — особа офіційна. Але за родом своєї діяльності він мусить торкатись інтимних сторін життя родини, нерідко він стає вільним чи мимовільним свідком відносин, приховуваних від чужих. Хороший класний керівник у родині не чужий.

У пошуках допомоги батьки йому довіряють таємне, радяться. Якою би не була родина, якими би вихователями не були батьки, учитель повинен бути завжди тактовним, доброзичливим. Усі знання про родину він повинен залучати на утвердження добра, допомоги батькам у вихованні.

Четверте правило.

Життєстверджуюче налаштування у рішенні проблем виховання, опора на позитивні якості дитини, на сильні сторонни сімейного виховання. Орієнтація на успішний розвиток особистості.

Формування характеру виховання не обходиться без труднощів, протиріч і несподіванок. Їх треба сприймати як прояв закономірностей розвитку, тоді кладності, протиріччя, несподівані результати не викликають негативних емоцій і розгубленості педагога.

Індивідуальнеспілкування

При спілкуванні з батьками вчительмає так будувати бесіду, щоби батьки переконались, що вони мають справу із професіоналом, який любить і вміє вчити та виховувати дітей.

Тому при підготовці до бесіди з батьками вчитель повинен добре обміркувати:

Мету;зміст бесіди;манеру п