Поетичний мир Б. Л. Пастернаку



Твір по літературі: Поетичний мир Б. Л. Пастернаку

Пастернак – присутність

Бога в нашім житті

А. Вознесенськ

Я думаю, що висловлення Андрія Вознесенська про Пастернак треба розуміти як присутність у нашім житті поетичного миру, поринаючи в який читач як би відчуває всю світобудову

У Пастернаку особливий поетичний лад, ритміка вірша, які дозволяють поетові одночасно в деталях відбивати крапельки дощу, шум ялинового бору й целую епоху, з революціями й війнами. Відомо, що особистістю поета цікавився И. Сталін. Звичайно, цікавився

з певною метою.

У цей відповідальний для поета момент за нього заступився Ілля еренбург. Він не побоявся сказати вождеві народів, що Пастернак – великої поет

Особисто мені в поезії Пастернаку подобається якась дитяча щирість і відкритість перед миром. Всі деталі життя й навколишнього світу поет бачить як би в перший раз. Подив і захват відчуваються в нього майже в кожному вірші.

Всі його поетичні асоціації незвичайні й навіть фантастичні. Але, з іншого боку, поезія Пастернаку дихає дитячою тягою до традицій. Відомо, що діти люблять усе, що пов’язане із традиціями їхньої родини, із захватом

очікують сімейних свят.

В “Охоронній грамоті” Пастернак писав: “Усім нам є традиція, усім обіцяла свою особу, по-різному свою обіцянку стримала. Всі ми стали людьми в тій мері, у який людей любили й мали випадок любити”.

Любов до людей – це теж, я вважаю, іде від “дитячості” поета. Вона постійно наростає в його творчості. Як приклад можна привести три строфи з вірша, що дало назву його збірнику віршів “На ранніх поїздах”:

Крізь минулого перипетії

И роки воєн і вбогості

Я мовчачи дізнавався Росії

Неповторні риси

Перемагаючи обожанье,

Я спостерігав, боготворячи

Тут були баби, слобожани,

Учні, слюсарі

У них не було слідів холопства,

Які кладе нестаток,

И новини й незручності

Вони несли як пани

Таке відношення до миру можна кинути в особу тим людям, які не люблять Росії й обвинувачують російський народ вхолопстве.

Мені подобається в поезії Пастернаку якась дуже людяна незручність, стриманість. Наприклад, він пише:

Мені по душі перекірливий норов

Артиста в силі: він отвик

Від фраз і ховається від поглядів,

И власних соромиться книг

Пастернаку належить і відомий поетичний рядок: “Бути знаменитим некрасиво”. Чому поет соромливий?

Чому “бути знаменитим некрасиво”? Я думаю, не тільки тому, що це чисто моральні моменти, але суть ще й у прагненні поета з’єднати своє особисте з величезним миром людей і їхніх традицій, сполучити наївність дитини з мудрістю літньої людини

Хоча у творчості Пастернаку багато віршів про мистецтво, я полюбив його поезію – навіть у таких віршах – за відбиття життя. Наприклад, у його знаменитому вірші, де ліричний герой “вийшов на підмостки”, розмова начебто б ведеться про мистецтво, і в той же час:

Але продуманий розпорядок дій,

И невідворотний кінець шляху

Я один, все тоне у фарисействі,

Життя прожити – не поле перейти

Кінцівка вражає глибоким розумінням життя й долі людини. Недарма цей вірш так любив читати зі сцени Володимир Висоцький, творчість якого – саме життя

Розуміння поетом трагедії життя породжує в душах читачів відчуття неблагополуччя миру, позбавляє їхнього байдужого відношення до навколишньої дійсності. Поетичний мир Бориса Пастернаку доріг нам ще й тим, що він допомагає нам залишатися добрими й чесними людьми всупереч всім хитруванням зла


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...

Поетичний мир Б. Л. Пастернаку