Письменницька трагедія майстра



Твір по літературі: Письменницька трагедія майстри

Одним з головних героїв роману Булгакова “Майстер і Маргарита” є Майстер. Життя цієї людини, як і його характер, складна й незвичайна. Кожна епоха в історії дає людству нових талановитих людей, у діяльності яких відбивається, у тім або іншому ступені, що оточує їхня дійсність.

Такою людиною є й Майстер, що створює свій великий роман в умовах, де оцінити його по заслугах не можуть і не хочуть, як не можуть оцінити й роман самого Булгакова. В “Майстру й Маргариті” дійсність і фантазія

невіддільні друг від друга й створюють незвичайну картину Росії двадцятих років нашого сторіччя

Атмосфера, у якій Майстер створює свій роман, сама по собі не розташовує до тої незвичайної теми, який він його присвячує. Але письменник незалежно від її пише про те, що його хвилює й цікавить, надихає до творчості. Його бажанням було створити добуток, яким би захоплювалися. Він хотів заслуженої слави, визнання.

Його не цікавили гроші, які можна одержати за книгу, якщо вона буде користуватися популярністю. Він писав, щиро вірячи в те, що створює, не задаючись метою одержати матеріальну вигоду. Єдиною людиною,

що захоплювався ним, була Маргарита. Коли вони разом читали глави роману, ще не підозрюючи про розчарування, що їх чекало спереду, те були взволнованни й по-справжньому щасливі

Причин, по яких роман не був оцінений належним чином, було трохи. По-перше, це заздрість, що з’явилася в бездарних критиків і письменників. Вони зрозуміли, що їхні роботи незначні в порівнянні з романом Майстра. Їм не потрібний був конкурент, який би показав, що є щире мистецтво. По-друге, це тема роману, що є заборонної.

Вона могла б вплинути на погляди в суспільстві, змінити відношення до релігії. Найменший натяк на щось нове, на щось вихідне за рамки цензури, підлягає знищенню

Раптовий крах всіх надій, звичайно, не міг не вплинути на щиросердечний стан Майстра. Його потрясло несподівану зневагу й навіть презирство, з якими поставилися до головної праці всього життя письменника. Це було трагедією для людини, що осознали, що його мета й мрія нездійсненні. Але Булгаков приводить просту істину, що полягає в тім, що щире мистецтво не можна знищити.

Нехай навіть через роки, але воно однаково знайде своє місце в історії, своїх цінителів. Час стирає тільки бездарне й порожнє, що не заслуговує до себе уваги

Роман “Майстер і Маргарита” – вершина творчості Булгакова. У романі автор торкається безлічі різних проблем. Одна йз яких – письменницька трагедія людини, що жили в Зо-Е роки.

Для теперішнього письменника найстрашніше – не мати можливості писати про те, про що думаєш, вільно висловлювати свої думки. Така проблема торкнулася й одного з головних героїв роману – Майстра

Майстер різко відрізняється від інших письменників Москви. Всі чини Массолита, однієї з найбільших московських літературних асоціацій, пишуть на замовлення. Головне для них – це матеріальні блага. Іван Бездомний зізнається Майстрові, що його вірші жахливі.

Для того щоб написати щось гарне, потрібно вкласти душу в добуток. А теми, на які пише Іван, зовсім не цікавлять його. Майстер пише роман про Понтія Пілаті, у те час як однієї з характерних рис 30-х років є заперечення існування Бога

Майстер бажає одержати визнання, стати відомим, улаштувати своє життя. Але гроші – не головне для Майстра. Автор роману про Понтія Пілаті називає себе Майстром. Так само називає його й кохана. Ім’я Майстра в романі не дано, тому що ця людина виступає в добутку як талановитий письменник, автор геніального утвору

Майстер живе в невеликому подвальчике будинку, але це його зовсім не гнітить. Тут він може спокійно займатися улюбленою справою. Маргарита у всім йому допомагає.

Роман про Понтія Пілаті – праця життя Майстри. Він вклав всю свою душу в написання цього роману

Трагедія Майстра полягає в тім, що він намагався знайти визнання в суспільстві лицемірів і боягузів. Роман відмовляються надрукувати. Але по рукописі було ясно, що його роман читали й перечитували. Такий добуток не міг залишитися непоміченим.

Негайно пішла реакція в літературному середовищі. Посипалися статті, що критикували роман. У душі Майстра оселилися страх і розпач. Він вирішив, що роман – причина всіх його нещасть, і тому спалив його.

Незабаром після виходу статті Латунского Майстер виявляється в психіатричній лікарні. Воланд повертає Майстрові роман і забирає його й Маргариту із собою, тому що їм немає місця серед жадібних, боягузливих, незначних людей

Доля Майстра, його трагедія перегукуються з долею Булгакова. Булгаков, як і його герой, пише роман, де піднімає питання християнства, так само спалює першу чернетку свого роману. Роман “Майстер і-маргарита” залишався не визнаним критикою.

Лише через багато років він став відомий, був визнаний геніальним утвором Булгакова. Підтвердилася знаменита фраза Воланда: “Рукопису не горять!” Шедевр не зник безвісти, а одержав світове визнання

Трагічна доля Майстра характерна для багатьох письменників, що жили в 30-е роки. Літературна цензура не пропускала добутки, що відрізнялися від загального потоку того, про що потрібно було писати. Шедеври не могли знайти визнання.

Письменники, що ризикнули вільно висловлювати свої думки, попадали в психіатричні лікарні, умирали в убогості, так і не домігшись популярності. У своєму романі Булгаков відбив реальне положення письменників у цей нелегкий час


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...

Письменницька трагедія майстра