Переказ телефільма “Гімназисти”
У телефільмі “Гімназисти” йдеться про Київський Некрополь – кладовище “Ас-кольдова могила”, знищене у 30-ті роки. Б. Степанишин вважає, що цей заповідник треба відновити. Інакше нас довічно буде палити сором. Чи реальна його пропозиція? Автор доводить, що так.
Він розказує про перебування із сином Віталієм у старій фортеці Узбекистану – Хіві. Б. Степанишин був зачудований тим, що патріоти Узбекистану повністю відбудували дощенту зруйноване місто, а ми не можемо відродити значно менший ансамбль.
Хтось скаже, що за теперішньої
Треба дбати передусім про харч духовний і тоді нас будуть поважати європейські народи”. Нам потрібно реставрувати палац Тарновських і Розумовських, Хотинську фрртецю, Зопочівський замок. Але насамперед – Аскольдову могилу.
Друзі, з якими Б. Степанишин поділився думками, не підтримали його. Вони згадали про інші пам’ятки, які чекають реставрації.
Автор вважає, що відновлення Аскольдової могили – це справа нашої національної честі. Інакше ми втратимо право
Я горджуся тим, що є сином свого народу, що моя українська земля нарешті здобула довгоочікувану волю і незалежність. Ще з давніх-давен, з того славного минулого наш народ вийшов зі своєю вдачею, характером, звичаями. Та найголовнішою прикметою українців стала вироблена у віках надзвичайна волелюбність і національна пам’ять, що залишилась у літописах, книжках, пам’ятках. Я погоджуюсь з думкою автора і повністю підтримую його ідею – відродити архітектурний ансамбль.
Захищаючи сьогодні цю найвеличнішу пам’ятку від зневаги та забуття, ми беремо під захист скарбницю нашої пам’яті, виборюємо право відродити національну святиню, яку хотіли перетворити у звалище.
Я розумію біль і прагнення справжнього патріота. Адже це справа совісті кожного українця, якщо він – громадянин, а не бюрократ і міщанин. Поняття національної пам’яті починається з поняття рідного дому, батьківської хати, материнського тепла. Аскольдова могила – це одне з головних джерел, що оживляють патріотичні почуття, рецептор нашої духовності.
Це національний меморіальний комплекс, в якому покоїться прах звитяжців різних поколінь. Насамперед, січових стрільців. Хіба ми маємо право забути тих гімназистів, що полягли в нерівному бою під Крутами?
На Аскольдовій могилі – Український цвіт… По кривавій по дорозі Нам іти у світ… П. Тичина.
Наша національна традиція вимагає переосмислення, усвідомлення значення цієї святині. Народ, який забуває, зрікається свого минулого. Давайте відгукнемося усі на заклик автора і підтримаємо добрий почин – візьмемося за відродження історичної і культурної пам’ятки.
Без цієї святині, я вважаю, ми не збережемо, не збудуємо своєї держави, не постанемо в світі як незалежний народ і велика нація.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...