Основні особливості лірики А. С. Пушкіна



Твір по літературі: Основні особливості лірики А. С. Пушкіна

Слово “лірика” у перекладі з давньогрецької мови означає “музичний”, “хвилюючий”. На відміну від епосу й драми лірика не зображує події, взаємини людей, їхні вчинки. Тому в ліричних добутках, як правило, відсутні сюжети, тобто послідовно, що розвиваються події.

У лірику знаходять втілення особисті переживання, настрої, почуття й думки людини, його відношення до людей, до навколишньої природи й до життя в цілому. От чому лірика не тільки самий суб’єктивний але

й самий емоційний рід літератури. Недарма добутку цього роду переважно пишуться віршами, які найбільше повно передають щиросердечний стан людини, найтонші відтінки його переживань

Цінність ліричних віршів полягає в тому, що в них відбиваються характерні, типові переживання, зрозумілі й близькі більшості людей. Наприклад, у таких віршах Пушкіна, як ода “Вільність”, “До Чаадаєва”, “Село”, відбилися думки, почуття й прагнення самого поета і його прогресивно настроєних сучасників. Вірш “Я вас любив…” хвилює й не перестає хвилювати людей тому, що в цій ліричній мініатюрі укладені загальнолюдські

духовні цінності

У ліричних віршах чітко вимальовується образ самого поета. Для того щоб не змішувати виникаючий у лірику художній образ поета з автором як приватною людиною, було уведене поняття “ліричний герой”.

Загальні ознаки лірики як роду літератури знайшли ярчайшее втілення у віршах Пушкіна. Ліричний мир поета надзвичайно різноманітний і багатогранний. Весь барвистий, строкатий, живий людський мир Пушкін носив у своїй душі. Він зробив його своїм, близьким.

У Пушкіні жили й східна людина з його поклонінням Корану (“Наслідування Корану”), і антична людина з його прагненням до прекрасної гармонії, і заколотний грек, і вільний циган. Ні, мабуть, жодного значного етапу всесвітньої історії, який би не відбився в лірику Пушкіна. При всім цьому Пушкін залишався європейцем російської національності. У його лірику висока людяність, гуманність харчувалася соками народної моральності, споконвічної волелюбності російського народу

У лірику Пушкіна винятково повно втілені його багате духовне життя, шляхетність і краса його внутрішнього миру. Відкритий всім враженням буття, Пушкін був поетом дійсності, відгукувався на різноманіття життєвих явищ. Будь-яку, саму прозаїчну, повсякденну повсякденність він умів облагородити, виявити красу, що таїться в ній. Він, як ніхто іншої, був наділений винятковим почуттям краси, міри, гармонії.

Пушкінський гуманізм невідривний від почуття прекрасного. У цьому складається своєрідність Пушкіна як художника-мислителя

У лірику Пушкіна внутрішні рухи, почуття виражаються насамперед за допомогою пластики (жестів, поз, міміки). В “Анчарі” читаємо: “Але людини людин послав до анчара владним поглядом…” Разом з тим пластика сполучена з виразним звуковим образом і яскравою картинністю, мальовничістю (“Отрута каплет крізь його кору, до полудня растопясь від спеці, і застигає ввечеру густий прозрачною смолою…”). Як правило, слово в Пушкіна завжди предметно, емоція виникає на основі цієї предметності. У рядку “У багрець і в золото одягнені ліси…” (“Осінь”) дані точні фарби осіннього лісу, відбите пишне й урочисте зів’янення природи:

У лірику Пушкіна біографічні факти завжди сполучені з різноманітними явищами російської дійсності, що широко ввійшла в його поезію. Пушкіна осмислив свою долю як частина російської історії й сучасності. Власний духовний ріст усвідомлений їм на тлі неостановимого відновлення життя – вічного, закономірного, мудрого й прекрасного закону.

Завдяки цьому лірика Пушкіна повно запам’ятала і його особистий мир, і внутрішній мир його сучасників. Пушкіна став ліричним голосом епохи


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...

Основні особливості лірики А. С. Пушкіна