Образи матерів у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай”
Мати. Священне ім’я, до якого завжди ставилися з повагою. Мати – основа життя, людина, що його дає. І перші слова, і перші кроки, і перші уроки добра – усе від матері. Але от диво – не всі матері однакові, не в усіх однакове уявлення про добро.
Саме про це розмірковує Ліна Костенко у романі “Маруся Чурай”, змальовуючи образи двох матерів – Марусиної і Грицевої. Вони одружилися в одночасі, в обох чоловіки були козаками, і, здавалося, й жити мусили за одним законом.
Так ні, бо різні то були жінки. Бобренчиха була “ненаситна!
Та й став домашніх хоругов хорунжим”. І не те, щоб Бобренки бідували: “Але й жили! Душили копійчину. Удві душі робили без спочину”.
Оце й усе, чого хотіла мати Гриця у житті, добро для неї було поняттям матеріальним. Вона й сина свого – Гриця – майже не бачила, бо все воювала “за курку, за телицю, за межу”. Але Гриць був вихований на традиціях свого народу, тому й
Прикро, але саме мати спотворила його душу, оселила в ньому оцю роздвоєність, що стала грунтом для зради. Це ж словами матері краяв він душу Марусі: “Затям, любов любов’ю, а життя життям”. Вона створила “це щоденне кодло метушні”, а з якого Гриць не зміг вибратися.
Зовсім по-іншому виховувала доньку мати Марусі: “Як не буде, не скигли, доню, то великий брид”. Добро для неї – то категорія моральна, цього добра навчала мати Марусю. Мабуть, тому й зазнала вона в житті великого кохання:
Звела їх доля наче в нагороду за те,
Що мали незглибимі душі.
Чутливо душею розуміла мати дочку. Їй так хотілося уберегти Марусю від біди, захистити від розчарувань. Вона не розглядала дочку як засіб збагатитися, вигідно видавши її заміж. Мати просто любила свою дитину і бажала щастя їй, а не благ для себе. Вона раніше, ніж Маруся, зрозуміла, що Гриць не такий, яким його бачить дочка:
Наш батько з тих, хто умирали перші, А Гриць Бобренко – з тих, що хочуть жить. Маруся відповідала матері любов’ю і повагою, жаліла матір, як могла, переймалася:
Як там вона? І як їй буде жити?
Порожня хата і порожній двір.
Їх поєднувала спорідненість душ. Така мати, як Марусина, була матір’ю по своїй суті, матір’ю усьому на землі. От і Гриця свого часу годувала й голубила, як свого.
Не випадково він сказав, звертаючись до Марусі, напрочуд точні слова: “Тут двоє матерів, твоя і Божа”. І то було правдою, що підносила на найвищий рівень позицію Матері.
Розповідаючи про історичне й особисте життя народу, Ліна Костенко розкриває також тему материнства, знаходить можливість сказати слово шани і любові вічній берегині життя – Матері.
Related posts:
- Образ України у романі Костенко “Маруся Чурай” Особливість розкриття цієї теми у романі “Маруся Чурай” полягає в тому, що увесь твір сповнений теплоти патріотизму. Образ України постає через характери героїв, їхнє ставлення до своєї історії, до інших людей. Найяскравіше виписаний образ Марусі Чурай. Історія життя цієї дівчини, пісні якої співала уся Україна, висвітлює багато важливого для розуміння характеру українського народу, його ментальності. […]...
- История любви в романе Л. Костенко “Маруся Чурай” Творчество Лины Костенко вместе с произведениями Дмитрия Павлычко просветила дорогу в литературу целой когорте молодых талантов, которые с того времени выбрали имя “шестидесятников”. Ее поэтическая звезда не угасала и никогда не угаснет на литературном горизонте, так как это талант сильный и яркий. Чудеснейшая лирика Лины Костенко пленит душу, принуждает волноваться, мечтать, любить. Добротой, высоким пафосом, […]...
- Роман в стихах Л. Костенко “Маруся Чурай” – путешествие в прошлое Украины Роман мастерски передает дух эпохи. Типажи, ход событий, воспроизведенный в человеческих судьбах, – все это реставрируется автором с живой достоверностью художественного документа. Поэтесса показывает тогдашнее общество во всех его главных проявлениях. Роман “Маруся Чурай” открывает нам духовный мир наших предков, раскрывает забытые страницы истории, на достойных образцах учит мужеству, пробуждает совесть, чувство причастности к великой […]...
- Твір на тему: Духовні цінності людини в поезії Ліни Костенко Ми живемо в складний і бурхливий період історії нашої держави. Нарешті багатостраждальна Україна здобула незалежність. На зміну класовим ідеалам з їх вічною ворожнечею між різними верствами суспільства мають прийти загальнолюдські цінності, ідеали добра й справедливості. Ці ідеали повинна нести справжня поезія. Загальнолюдські цінності завжди обстоювала у своїх віршах Ліна Костенко. Головну особливість творчості поетеси можна […]...
- Жіночі образи в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” став визначною подією у літературі XIX ст. З великою майстерністю автор зображує картини селянського життя у пореформении період. Це життя без прикрас, з печалями та радощами. Зі сторінок роману постають образи селян. Серед них і жіночі образи, наче живі сходять зі сторінок роману. Найбільше мені подобається […]...
- Образи жінок у романі М. Шолохова “Тихий Дон” Автор оповідає про складні часи в історії Росії на переломі епох. Безліч страждань прийшлися на Донську землю. Валився звичний уклад життя, ламалися долі, гинули цілі сім’ї в горні громадянської війни. У романі немає жодної сім’ї, у яку війна і революція не принесла б горя. Свою частку тягот громадянської війни непохитно несли жінки, дружини і матері, […]...
- Екзаменаційний твір з української літератури: Жіночі образи в романі Панаса Мирного Панас Мирний Чиновницькій Полтаві був відомий сумлінний службовець губернських установ Панас Якович Рудденко, а для українського народу він став улюбленим письменником, захисником прав знедоленого люду. Епічні художні твори Панаса Мирного, його соціально-психологічні романи ознаменували собою цілу епоху в розвитку української прози. Письменник відобразив у своїх творах правдиву картину суспільного життя на Україні, реалістично змалював тяжке […]...
- Образ Маруси Чурай романе Л. Костенко Роман в стихах Лины Костенко “Маруся Чурай” – это настоящий гимн щедрости и моральной красоте человеческой души, ее таланта. Песни Маруси звучат еще и до сих пор, рассказывая нам и о казацких походах, и об украинской природе, и о любви. Эти песни звали в бой, звучали возле пруда, очаровывали на вечерницах. Эти песни рассказывали о […]...
- Пересказ романа “Маруся Чурай” Мы узнаем о тайных свиданиях Григория и Маруси за селом над прудом, а однажды Маруся сделала попытку оставить жизнь, утопиться в том пруду, вероятно, из-за Григория. Полуживую вытянул ее из воды тогда Иван Искра. Но с этим суд не считается, потому что обвиняют ее. Мать Григория привела аж 17 свидетелей: …а из тех семнадцати имеет […]...
- Жіночі образи в романі М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” З Печоріним у романс пов’язані долі чотирьох жінок: черкешенки Бели (“Бела”), довговолосою “ундини”, подруги контрабандиста Янко (“Тамань”), княжни Мері і княгині Віри (“Княжна Мері”); цю галерею жіночих образів завершує епізодична постать Насті, “гарненькою доньки старого урядника” (“Фаталіст”). Героїні не вступають у відносини ні один з одним, ні (за небагатьма винятками) з іншими персонажами. Вони постають […]...
- Образи контрреволюціонерів у романі М. Шолохова “Піднята цілина” Представники білого руху показані автором у романі без спрощення характерів. Білі офіцери Половців і Лят’євський, розкуркулений Тимофій Рваний – всі вони непримиренні вороги Радянської влади, люди сильні, мужні, переконані в правоті своєї справи. По цих якостях вони не уступають описаним у романі комуністам – Давидову, Нагульнову і Разметнову, що робить їхнє протистояння по-справжньому драматичним. Деяким […]...
- Пересказ романа “Маруся Чурай” – Гонец к гетману Полтавский полк выходит на заре А время идет. Всюду продолжается борьба. В боях решается судьба народа: Там бой гремит. Там погибает наша воля. Там нужны руки, и оружие. И что там чья-то маленькая судьба, чья-то жизнь! Все будто бы правильно. Был суд и вынесен приговор. Но молчит Полтава, потрясенная собственным поступком. Может эта тишина такая […]...
- Образи російських жінок у романі “Війна й мир” Твір по літературі: Образи російських жінок у романі “Війна й мир” Величезна популярність таланта Лева Толстого давно переступила границі нашої країни. Його знає увесь світ. Недарма Горький писав: “Не знаючи Толстого, Достоєвського, не можна вважати себе знаючу свою країну, не можна вважати себе культурною людиною”. У чому причина неминущого інтересу до роману? Що змушує звертатися […]...
- Пересказ романа “Маруся Чурай” – Осада Полтавы Зима в Полтаве была тревожная: И опять беда. Не прошло и года, – В Белой Церкви составлено соглашение. И опять барство двигает на Полтаву. Дозором ходят казаки, всматриваясь в заснеженные дали: В балке вблизи Полтавы давно стоит домик, где живет дед Галерник. Двадцать лет пробыл дед в неволе на вражеской галере. С тех пор все, […]...
- Образи героїв у романі Пастернаку “Доктор Живаго” Юрій Андрійович – стихійна, творча людина, і під стать йому його дядько – Микола Миколайович. Хоча можливо я не зовсім точно виразилася й має сенс пояснити цю думку. Юрій Живаго стихійний не в тому розумінні, що він керує життям, підкоряє собі. Ні, навпроти, стихія захоплює його самого. Учинки героя стихійні, часто необдумані саме тому, що […]...
- Видатна поетеса Ліна Костенко Видатна українська поетеса Ліна КосТЕнко народилася 19 березня 1930 року на Київщині в сім’ї учителів. її залучають до поетів-шістдесятників. Ліна Костенко у своїх творах звертається до проблем війни і миру, оскільки її серце пройняте спогадами про воєнне лихоліття (наприклад, “Мій перший вірш написаний в окопі”). Поетеса також порушує морально-етичні проблеми, високо підносить жінку. Для неї […]...
- Твір на тему: Слово про Марусю Чурай Чи існувала справді Маруся Чурай, чи це лише збірний образ, створений народною фантазією і зафіксований у працях вчених, у творах письменників? На мою думку, відповісти на це питання поки що неможливо. Доки не будуть знайдені відповідні документи, все, що стосується Марусі Чурай, межує з легендою. Яким же вимальовується образ Марусі Чурай у моїй уяві? Я […]...
- Зображення побуту в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного відродження. Твори письменника нікого не залишали байдужим. […]...
- Жiночi образи у романi Панаса Мирного “Хiба ревуть воли, як ясла повнi” У романi “Хiба ревуть воли, як ясла повнi?” Панас Мирний описує життя поневоленого народу. Письменник подає образи нескорених жiнок-селянок, якi, незважаючи на важкi соцiальнi, а також психологiчнi умови, залишаються такими ж чесними, добрими i мужнiми. Такими рисами характеру Панас Мирний надiлив Мотрю, Галю i Христю, якi звикли до важкого, але чесного життя. Для них краще […]...
- Образ і характер головної героїні повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Кожний народ, як відомо, має свої звичаї, свої поняття про побут і взагалі про життя. Має їх і український народ. Тому не треба дивуватися, коли читаєш про це в оригінальній повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся”. Я гортаю її сторінки і дивуюся, скільки там описів, у яких з властивою для Квітки реалістичною манерою змальовано яскраві картини з […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Коли читаєш твір Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся”, здається, що ти побував в українському селі на початку XIX століття, – настільки живо зобоа-жено життя українського селянства. Великий знавець українського фольклору, письменник зумів донести до нас і побут, і звичаї народу, зумів показати дуже образно його свята, радощі та горе. Здається, заплющно тільки очі – і побачиш люб’язну […]...
- Зображення селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У творах, написаних російською та українською мовами, письменник відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX століття. Наслідуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляревського, прозаїк виявив гуманне ставлення […]...
- Пошук ідеалів і проблема вибору в романі Панаса Мирного Олесь Гончар, аналізуючи творчу спадщину автора першого в українській літературі соціально-психологічного роману, писав про те, що з появою романів і повістей Панаса Мирного в “українську художню прозу ринула повінь народного життя з усім розмаїттям людських характерів…”. Так, Панас Мирний своє життя пов’язав з життям народу, свої твори присвятив емоційно багатому світові простих людей. Прагнення дослідити […]...
- Жіночі образи в п’єсах А. Н. Островського “Гроза” і “Безприданниця” Твір по літературі: Жіночі образи в п’єсах А. Н. Островського “Гроза” і “Безприданниця” Дві драми А. Н. Островського присвячені однієї й тій же проблемі – положенню жінки в російському суспільстві. Перед нами проходять долі трьох молодих жінок: Катерини, Варвари, Лариси. Три образи, три долі Катерина відрізняється по складу характеру від всіх діючих осіб драми “Гроза”. […]...
- Р. Завадович. Маруся Богуславка Тема: Р. Завадович. Маруся Богуславка. Мета: забезпечити засвоєння змісту нового твору, вдосконалювати навички читання, навички роботи над текстом; розвивати комунікативні уміння, навички роботи в групі; виховувати любов до Батьківщини, почуття патріотизму. Обладнання: Картки для роботи в групах (“Ключові фрази”), картки для системно-функціонального аналізу. Тип уроку: комбінований. Перебіг уроку I. Організація класу II. Перевірка домашнього завдання […]...
- Жіночі образи роману Стендаля “Червоне і Чорне” Роман Стендаля “Червоне і чорне” різноманітний за тематикою, цікавий і повчальний. Повчальні й долі його героїв. Мені хочеться розповісти, чого ж навчили мене дві героїні – пані де Реналь і Матильда де Ла-Моль. Щоб нам був зрозумілий внутрішній світ цих героїнь, Стендаль піддає їх випробовуванню коханням, тому що, на його думку, кохання – почуття суб’єктивне […]...
- Народные обряды в повести Г. Квитки-Основьяненко “Маруся” Григорий Федорович Квитка-Основьяненко – основатель новой украинской прозы – стремился правдиво отражать действительность, стремился к народности в своих произведениях, к национальной самобытности. Его заслуженно называют знатоком народных обычаев и обрядов, которые писатель ярко и правдиво описал в своих произведениях. Сентиментальные и трогательные жизненные истории, которые стали основой повестей и пьес художника, сочетаются с реальным изображением […]...
- Образи й символи в ліричній поезії Пушкіна У вірші “Пророк” Пушкін в образі пророка мав на увазі поета. Картина, зображена Пушкіним, у декількох дрібних деталях сходить до VI глави Книги Исаии в біблії (шестикрилий Серафім з палаючим вугіллям у руці). Вірш спочатку являв собою частина циклу із чотирьох віршів, під заголовком “Пророк”, протиурядового, патріотичного змісту, присвячених подіям 14 грудня. М. П. Погодин […]...
- Художня майстерність Г. Ф. Квітки – Основ’яненка у змалюванні образів повісті ” Маруся” Урок української літератури в 9 класі. Тема: Художня майстерність Г. Ф. Квітки – Основ ‘ Яненка у змалюванні Образів повісті ” Маруся”. Мета: – допомогти усвідомити ідейно – художні особливості образів повісті, значення творчості Письменника в цілому; – розвивати навички аналізу художніх образів, засобів, літературних стилів, вміння Систематизувати й узагальнювати навчальний матеріал; – виховувати високі […]...
- Часові шари в романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Роман “Майстер і Маргарита” – твір, який змінив моє уявлення про світ взагалі. Жив я собі на планеті Земля і знав, що життя одне і після смерті немає нічого. Батьки мої атеїсти, І оці всі па-ранормальні, чудотворні явища для них – казки з ефектом дурощів. Реальне життя – це те, що є, а все інше […]...
- Тема рабства в романі “Обломів” Твір по літературі: Тема рабства в романі Обломів Роман “Обломів” був створений напередодні селянської реформи, в 1859 році. Головна ідея полягає в тім, щоб показати пагубний вплив кріпосництва на життя селян і поміщиків. Це самий вплив ми бачимо на прикладі одного поміщика – Обломова. Протягом усього роману ми простежуємо тему рабства. Рабства не тільки селян, […]...
- Стендаль “Червоне і чорне”. Жіночі образи роману МЕта: допомогти учням розкрити жіночі образи роману, з’ясувати їх роль у романі; розвивати навички аналізування персонажів епічного твору, висловлювання своїх оцінних суджень; уміння зіставляти явища літератури та життя; виховувати високі моральні якості, естетичні смаки. оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього. тип уроку: формування вмінь та навичок. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. […]...
- Выдающаяся поэтесса Лина Костенко Выдающаяся украинская поэтесса Лина Костенко родилась 19 марта 1930 года на Киевщине в семье учителей. Ее относят к поэтам – шестидесятникам. Лина Костенко в своих произведениях обращается к проблемам Войны и мира, поскольку ее сердце пронизано воспоминаниями о военном тяжелом времени (например, “Мой первый стих написан в окопе”). Поэтесса также поднимает морально-этические проблемы, высоко поднимает […]...
- Пошук ідеалів і проблема вибору в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Життя часто ставить перед людиною складні задачі, підкидає тяжкі випробування. Не кожному під силу їх витримати, не кожний може знайти той єдино правильний шлях, який приведе до щастя. На жаль, це не вдалося зробити Нечипору Вареничен-ку, який, блукаючи заплутаними стежками своєї долі, опинився врешті-решт у розбійницькому кодлі і дійшов навіть до вбивства. Як же складалося […]...
- Суперечливий образ Анни Кареніної в однойменному романі Льва Толстого Кажуть, що зрозуміти – це пробачити… Хто, як не я – автор, “родитель” своєї героїні, мав би краще зрозуміти народжену мною? Я зрозумів свою героїню, свою Анну, але простити не зміг. Люблю її усім серцем, душа болить за неї, плачу разом із нею над її дитиною, над коханням, над заплутаним життям, але суд над нею […]...
- Образ и характер главной героини повести Г. Квитки-Основьяненко “Маруся” Каждый народ, как известно, имеет свои обычаи, свои понятия о быте и, вообще о жизни. Имеет их и украинский народ. Поэтому не стоит удивляться, когда читаешь об этом в оригинальной повести Г. Квитки-Основьяненко “Маруся”. Я листаю ее страницы и все-таки удивляюсь, сколько там описаний, которые с присущей для Квитки-Основьяненко реалистической манерой изобразили яркие картины из […]...
- Рассказ о Л. Костенко (материал для сочинения) Лина Васильевна Костенко (родилась в 1930 году). Как-то, рассказывая об очередном общественном собрании, одном из его организаторов подчеркнул, что в нем принимала участие Лина Костенко – “непокорная”, “мятежная”, “мятущаяся”. Говорят, что эти эпитеты довольно точно характеризуют Л. Костенко. Родилась Лина Васильевна в городке Ржищеве на Киевщине в учительской семье. Родители будущей поэтессы были людьми высокообразованными, […]...
- Зображення “цілісної” людини у романі Валер’яна Підмогильного “Місто” Валер’яна Підмогильного називають автором інтелектуальної прози, суть якої полягає в тому, щоб цілісно поєднати художній стиль, філософські роздуми й узагальнення та розкриття психологічних проявів особистості. Власне, творчість Підмогильного і започаткувала інтелектуально-психологічний напрямок у розвитку модернової української прози початку XX ст. Пам’ятаймо, що для модернізму характерними рисами є певна зосередженість на окремій особистості, розкриття її особливостей […]...
- Рекомендации по изучению лирики по Лины Костенко Постановкой этой проблемы можно завершить изучение лирики Лины Костенко, не забывая при этом постоянно включать в разговор новые произведения поэтессы, которые наша великая современница подарит своим читателям в будущем. С того времени, когда “Маруся Чурай” впервые пришла к читателю, а это был год 1979, роман собрал многочисленную аудиторию искренних приверженцев творчества Лины Костенко. Теперь, уже […]...
- Ідея собору в романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Кого не вражали старовинні собори? Проходиш повз один з тих, що збереглися, піднімеш голову, а він наче дивиться на тебе, слідкує, розмірковує, аж душу проймає. Цікаво! Звісно, що письменники не обминали цю тему у своїй творчості. Кожен народ має свою святиню, свій символ, а для України собор завжди вважався символом духовності. Саме до духовної краси, […]...