Образ Петербурга у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”
Багато великих письменників XIX століття зображували прекрасне місто Петербург. Значне місце він займає і у добутках Ф. М. Достоєвського, але письменник не говорить про чудову архітектуру, про красу міста. Федір Михайлович як би заглядає усередину бідних будинків, де в жахливих умовах живуть герої його роману “Злочин і покарання”.
У добутку ми бачимо тільки чорні сходи, облиті помиями, двори-колодязі, що нагадують душогубку, місто облуплених стін, нестерпної духоти і смороду, це місце, у якому неможливо бути здоровим, добрим, повним сил.
Біля природи відбуваються дивні речі: у сні під кущем Раскольникову сниться страшний сон про жорстокість, про загибель безвинної істоти. Особливу увагу приділяє Достоєвський не просто опису убогих кімнат, але також звертає увагу на заходи і символічні кольори.
Він використовує зелені і сірі кольори, але домінує в романі жовтий – символ хвороби, убогості, злиденності. Жовті шпалери і меблі жовтих кольорів
Ці деталі, а також жовчне місто відбивають безвихідну атмосферу існування головних діючих осіб добутку, є провісниками недобрих подій. Однак у романі ми знаходимо і зелені кольори, кольори “фамільної” мармеладівської хустки. Цю хустку, як хрест, носить Катерина Іванівна, а після її смерті й Софія Мармеладова. Вона персоніфікує і страждання, які випадають на долю її володарок, і їхню спокутну силу.
Вмираючи, Катерина Іванівна вимовляє: “Бог сам знає, як я страждала…”. Відправляючись за Раскольниковим, що йде визнаватися у злочині, Соня надягає на голову цю хустку. Вона готова прийняти на себе страждання і надолужити цим провину Родіона.
В епілозі, у сцені відродження Раскольникова, Соня з’являється усе в цій же хустці, що змарніла після хвороби.
У цей момент зелені кольори символізують страждання і надії головних героїв роману. Достоєвський у своєму добутку показав місто, у якому зароджується капіталізм, коли люди, що не зуміли пройти через соціальний перелом, виявляються на дні життя. Петербург є також і діючою особою роману, співучасником страшного злочину Раскольникова і свідком його каяття.
Related posts:
- Сповідь Сонечки Мармеладовой (по романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”; Злочин і покарання Достоєвський Ф. М Сповідь Сонечки Мармеладовой (по романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” У глибині Росії, у далекому Сибірі на місці жорстокої каторги недавно археологи виявили приголомшливу знахідку – лист однієї відомої укладеної – Соні Мармеладовой за назвою “Сповідь Господу”. Наш журнал надає читачам унікальну можливість прочитати цю легендарну сповідь “Господи, я хочу сповідатися перед тобою в […]...
- Сім’я Мармеладових і її роль у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання – один з найглибших і складних добутків російської літератури, у якому автор розповів про історію загибелі душі головного героя після скоєння їм злочину, про відчуження Родіона Раскольникова від усього світу, від найближчих йому людей – матері, сестри, друга. Достоєвський затверджував, що повернутися у цей світ, знову стати повноправним […]...
- Сни раскольникова і їхня художня функція в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Твір по літературі: Сни раскольникова і їхня художня функція в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Глибокий психологізм романів Ф. М. Достоєвського полягає в тім, що їхні герої попадають у складні, екстремальні життєві ситуації, у яких оголюється їхня внутрішня сутність, відкриваються глибини психології, сховані конфлікти, протиріччя в душі, неоднозначність і порядок сальність внутрішнього миру. […]...
- “Кроки” до злочину в романі Достоєвського “Злочин і покарання” Ф. М. Достоєвський жив і затварів в епоху, коли в країні росло невдовалення існуючими порядками. Письменник показував у сваїх добутках людей, які намагалися протестувати проти зла, що панувало. Такий і Родіон Розкольників – головний герой роману “Злочин і покарання”, роману про Росію середини XIX століття, про мешканців її столиці, що загинули й гинуть, і про […]...
- Теорія Раскольникова по романі Ф. М, Достоєвського “Злочин і покарання” Роман “Злочин і покарання” був задуманий Ф. М. Достоєвським ще в період його перебування на каторзі. Тоді він називався “П’януваті”, але поступова задум роману трансформувався в “психологічний звіт одного злочину”. Сам Достоєвський у листі до видавця М. И. Каткову чітко перекаже сюжет майбутнього добутку: “Парубків, виключений зі студентів університету й живучий у крайній бідності…піддавшись деяким […]...
- Людське і нелюдське в бунті героя роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Роман “Злочин і покарання” був написаний в 1866 році великим російським письменником Ф. М. Достоєвським. Цей добуток відтворює життя міської бідноти, відбиває ріст соціальної нерівності, злочинності. Основний мотив роману – це падіння моральності. У своєму добутку Ф. М. Достоєвський розповідає про людей, що живуть напруженим духовним життям, які болісно, завзято шукають істину. Письменник показує життя […]...
- Роль епілогу в романах Л. Н. Толстого “Війна й мир” і Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Твір по літературі: Роль епілогу в романах Л. Н. Толстого “Війна й мир” і Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Епілог – заключна частина добутку, у якій остаточно проясняється розв’язка сюжету, доля героїв, формулюється основна думка добутку. Епілог являє собою підсумок роману У добутках Л. Н. Толстого й Ф. М. Достоєвського роль епілогу надзвичайно велика. […]...
- Еволюція образу Раскольнікова та розвінчання теорії сильної особистості, “надлюдини” в романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” Мета: допомогти учням простежити розвиток образу Раскольнікова, визначити авторське та особисте ставлення до персонажа та його ідей; розвивати навички роботи з текстом, характеризування образів у їх динаміці, уміння висловлювати свої думки, обгрунтовувати їх на основі життєвих спостережень; виховувати гуманізм, кращі моральні якості. оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього. тип уроку: комбінований. ХІД […]...
- Спокута гріха в романі “Злочин і покарання” Достоєвський Федір Михайлович (1821 – 1881рр) Достоєвський був породжений 11-ого листопада 1821-ого року в Москві. Його батько, що одержав дворянське звання, служив доктором в одній з лікарень для жебраків. Володіючи власним маєтком він завжди грубо й жорстоко обходився із селянами. Мати письменники вийшла з роду купців, і народила в шлюбі сімох дітей. Другим з них […]...
- Християнські мотиви й образи “Злочин і покарання” Православ’я, принесене на Русь ще в X столітті, найглибшим образом вплинуло на менталітет російського народу, наклало незгладимий відбиток на росіянку душу. І, крім того, православ’я принесло із собою писемність, а отже й літературу. Християнський вплив так чи інакше можна простежити на творчості будь-якого письменника. Найглибше внутрішнє переконання в християнських істинах і заповідях несе, зокрема, такий […]...
- Сім’я Мармеладовых “Злочин і покарання” Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання – одне з найглибших і ськладних добутків російської літератури, у якому автор розповів про історію загибелі душі головного героя після здійснення їм злочину, про відчуження Родіона Раськольникова від усього миру, від найближчих йому людей – матері, сестри, другО. Достоєвський затверджував, що повернутися в цей мир, знову стати повноправним […]...
- Образ Петербурга Многие великие писатели 19 века изображали прекрасный город Петербург, видное место он занимает и в произведениях Ф. М. Достоевского, но он не говорит о его великолепных зданиях, о красоте самого города, Федор Михайлович как бы заглядывает внутрь бедных домов, где в ужасных условиях живут герои его романа “Преступление и наказание”. В произведение мы встречаемся с […]...
- Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” як утілення нового поліфонічного типу художнього мислення Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст, особливості жанру роману; розвивати навички переказування частин твору, коментування та аналізування, уміння висловлювати свої думки з приводу почутого й прочитаного, обгрунтовувати їх; виховувати учнів у кращих гуманістичних традиціях. оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього. тип уроку: комбінований. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Мотивація навчальної діяльності […]...
- Критика індивідуалістичного бунту в романі Достоєвського Створення роману “Злочин і покарання” довелося на переломний для Росії рубіж п’ятидесятих-шістдесятих років минулого століття. Це був час Другої імперії у Франції, час Наполеона III, час Бісмарка, що почало об’єднання Німеччини “залізом і кров’ю”, час краху старих феодальних порядків у Росії й росту нових, буржуазних. На зміну дворянським революціонерам прийшли революціонери-різночинці, яких спробував зобразити И. […]...
- Позитивно прекрасна людина в романі Ф. М. Достоєвського “Ідіот” Твір по літературі: Позитивно прекрасна людина в романі Ф. М. Достоєвського “Ідіот” Творчий шлях Достоєвського – шлях шукань, нерідко трагічних оман. Але як би ми не сперечалися з великим романістом, як би не розходилися з ним у поглядах на деякі життєво важливі питання, ми завжди відчуваємо його неприйняття буржуазного миру, його гуманізм, його жагучу мрію […]...
- Система образів роману Ф. Достоєвського “Злочин і кара”. розкриття складності та суперечливості духовного світу людини Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художні особливості твору, майстерність автора у зображенні складності духовного світу людини; розвивати навички аналізування художнього тексту, розкриття психології героїв, уміння порівнювати літературні явища з життєвими, висловлювати свої міркування та обгрунтовувати їх; виховувати повагу до загальнолюдських життєвих цінностей, прагнення їх дотримуватися. оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього. тип […]...
- Образ Петербурга у романах Два великих письменники, Ф. М. Достоєвський і Л. М. Толстой, чомусь рівною мірою недолюблювали творіння Петра Великого, його дітище – Петербург. Це своє негативне відношення до північної столиці вони відбили у своїх безсмертних добутках. “Рідко де знайдеться стільки похмурих, різких і дивних впливів на душу людини, як у Петербурзі”, – констатує Свідрігайлов, герой роману Ф. […]...
- Образ Петербурга в романе Ф. Достоевского “Преступление и наказание” “Черный пес Петербург – морда на лапах, Стынут сквозь пыль ледяные глаза. В эту ночь я вдыхаю твой каменный запах Пью названия улиц, домов поезда” (ДДТ, текст песни) Образ Петербурга в романе “Преступление и наказание” является одним из основополагающих для дальнейшего развития событий. Прежде всего, Петербург – это место, где разворачивается сюжет произведения. В то […]...
- План сочинения: Образ Петербурга в произведениях русских писателей XIX в Образ Петербурга в произведениях русских писателей XIX в. I. Вступление Петербург – столица русского государства – вызывал в писателях XIX века самые разные ассоциации, окрашивался в разные эмоциональные тона. II. Главная часть Образ Петербурга в произведениях Пушкина (“Евгений Онегин”, “Полтава”, “Медный всадник”) сложен и неоднозначен. В “Евгении Онегине” он предстает, с одной стороны, каксредоточие жизни […]...
- “Образ желтого Петербурга” в романе Ф. М. Достоевского “Преступление и наказание” Действие романа Ф. М. Достоевского “Преступление и наказание” происходит в Петербурге. Этот город много раз становился действующим лицом русской художественной литературы, но каждый раз это был новый город: то горделиво выставляющий на показ свои дворцы и парки – “полнощных стран краса и диво”, как назвал его Пушкин, то – город трущоб и узеньких улочек – […]...
- Образ Петербурга в романах Достоевского “Преступление и наказание” и Толстого “Война и мир” Два величайших писателя, Ф. М. Достоевский и Л. Н. Толстой, почему-то в равной степени недолюбливали творение Петра Великого, его детище – Петербург. Это свое негативное отношение к северной столице они отразили в своих бессмертных произведениях. “Редко где найдется столько мрачных, резких и странных влияний на душу человека, как в Петербурге”, – констатирует Свидригайлов, герой романа […]...
- Образ Петербурга в русской литературе. Петербург Достоевского Тема Петербурга задана в русской литературе Пушкиным. Именно в его “Медном всаднике”, в “Пиковой Даме” мы сталкиваемся с двуликим городом: прекрасным, могучим Петербургом, творением Петра, и городом бедного Евгения, городом, само существование которого оборачивается трагедией для маленького человека. Точно так же двулик Петербург Гоголя: блестящий фантастический город подчас враждебен человеку, судьба которого может быть изломана […]...
- Образ Петербурга по роману Преступление и наказание (Достоевский Ф. М.) Я бы хотел рассказать вам о том, как Ф. М. Достоевский в романе “Преступление и наказание” описал город Санкт-Петербург. Федор Михайлович родился в 1821. Величайший русский писатель, оказавший огромное влияние на развитие русской и западно-европейской литературы. Он написал множество великих произведений, которые прославили его на весь мир, такие произведения как: “Идиот”, “Браться Карамазовы”, “Преступление и […]...
- Образ Санкт Петербурга улицы описание по роману Преступление и наказание (Достоевский Ф. М.) В романе Достоевского Федора Михайловича “Преступление и наказание” очень большую роль играет описание Петербурга. Оно дает читателю полное представление о внешности города и о его многочисленных жителях. Однако Петербург у Достоевского представлен совсем не таким прекрасным и роскошным, как, например, у Пушкина в “Евгении Онегине”. В романе Достоевского описывается душный, пыльный и мрачный город, повсюду […]...
- Образ Петербурга в романе Ф. М. Достоевского “Преступление и наказание” Образ Петербурга, созданный в русской литературе, поражает своей мрачной красотой, державным величием, но и “европейской” холодностью, безучастностью. Таким Петербург видел Пушкин, создавая поэму “Медный всадник”, повесть “Станционный смотритель”. Гоголь подчеркивал все невероятное, фантастическое в образе Петербурга. В изображении Гоголя Петербург – город-иллюзия, город абсурда, породивший Хлестакова, чиновника Поприщина, майора Ковалева. Петербург Некрасова – уже вполне […]...
- Моє сприйняття Достоєвського Сила й велич російських класиків XIX століття полягали в глибокому демократизмі, у безкомпромісному служінні правді життя. Неослабний інтерес до творчості Достоєвського в усьому світі не випадковий. Мир прагне до звільнення від всіх видів рабства, включаючи й психологічне рабство. Достоєвський глибоко співчував всьому пригнобленому людству. Він будив у страждаючих серцях надію на майбутнє, гідне людину. Влада […]...
- Сочинение Образ Петербурга в романе Преступление и наказание В мировой истории литературы Федору Михайловичу Достоевскому принадлежит одно из первых мест. Его самое знаменитое произведение – роман “Преступление и наказание”, созданный во второй половине XIX века. В это время Петербург был одним из богатейших и красивейших городов Европы. Петербург в романе “Преступление и наказание” выступает в качестве одного из действующих лиц. Его образ мы […]...
- Образ Петербурга в романе Ф. Достоевского “Преступление и наказание” и в романе Л. Толстого “Война и мир” Два величайших писателя – Ф. М. Достоевский и Л. Н. Толстой – почему-то в равной степени недолюбливали творение Петра Великого, его детище – Петербург. И это свое негативное отношение к северной столице отразили в своих бессмертных творениях. “Редко где найдется столько мрачных, резких и странных влияний на душу человека, как в Петербурге”, – констатирует Свидригайлов, […]...
- Сочинение на тему: “Образ Петербурга и его идейно-художественная роль в романе “преступление и наказание” “Люблю тебя, Петра творенье”, – писал о Петербурге А. С. Пушкни, называя его “гордым”, “стройным”, городом. А каким же мы видим этот прекрасный великий град “град Петров” в романе Ф. М. Достоевского “Преступление и наказание”? У автора почти нет описаний великолепных архитектурных памятников. Достоевский показывает нам не аристократический Петербург с его блестящей, красивой жизнью, а […]...
- Образ Петербурга в романе Федора Достоевского “Преступление и наказание” Образ Петербурга занимает особое место в системе образов, возникающих на страницах романа Ф. М. Достоевского “Преступление и наказание”. Этот образ чрезвычайно важен для понимания романа и, в первую очередь, для объяснения тех или иных поступков героев. Петербург предстает в романе сумрачным, мучительным, враждебным человеку. Это город узких, тесных улиц, заселенных ремесленниками и нищими чиновниками, грязных […]...
- Образ Петербурга в изображении Н. В. Гоголя (цикл “Петербургские повести”) В 1830-х годах Н. В. Гоголь пишет “Петербургские повести”. В “Петербургских повестях” сюжеты состредоточены вокруг одного места – столицы Российской империи – Петербурга. Петербург, в изображении Гоголя, странный город, живущий обманом и ложью. В повести “Невский проспект” автор нарисовал очень скудную картину. Все обитатели Невского проспекта, в качестве личного достоинства предъявляют обществу не себя, а […]...
- Роман “Злочин і кара” як вираження нового, поліфонічного типу художнього мислення Хід уроку I. Мотивація навчальної діяльності Учитель. незважаючи на те, що літературознавцями написано тисячі праць про твір Достоєвського “Злочин і кара”, проаналізовано чи не кожне слово, і до цього часу він залишається складним та неоднозначним. До речі, чи не є вражаючим той факт, що ми вивчатимемо цей роман упродовж шести годин, а в японських юридичних […]...
- Образ “Високого неба”; у романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” Твір по літературі: Образ Високого неба в романі Л. Н. Толстого Війна й мир Неправда, що в людини немає душі. Вона є, і це саме добре, прекрасне, велике, що має людина. Пізнати, зрозуміти душу -‘ето дано не всім. Наука про душ, мораль, моральність (а ці поняття нерозривно зв’язані) – найцікавіша й складна. І є два […]...
- Образ Санкт-Петербурга в романе Ф. М. Достоевского “Белые ночи” Санкт-Петербург, Ленинград, Питер… Этот город – какая-то особая субстанция, во многом роковая, мистическая. Невозможно не восхититься и не оценить красоту Петербурга, невозможно не ужаснуться кровавым вехам истории, с которыми накрепко связан этот город. Кто-то влюбляется в него раз и навсегда, а кто-то мгновенно чувствует отторжение к нему. Так что же такое Петербург – город-сказка, город-монстр? […]...
- Образ Петербурга в изображении Гоголя Петербург для Гоголя – этот город особенный, сложный, безличностный. Он замечает, что там царствует лесть, торжествуют мелочные интересы и замечают там не самого человека, а его деньги и положение в обществе. И чтобы описать Петербург Гоголь, начинает с произведения “Невского проспекта”. В повести “Невский проспект”, он описывает людей, которые все похожи друг на друга. Такие […]...
- Образ Петербурга в романе Достоевского “Преступление и наказание” Город – действующее лицо романов и повестей Достоевского. “Действенный Петербург” – такими словами определил А. Блок город Достоевского, ощущая его как одушевленное существо, живущее своей собственной, единственной и неповторимой жизнью и непостижимым образом воздействующее на бытие и судьбу человека. “Это город полусумасшедших… Редко где найдется столько мрачных, резких и странных влияний на душу человека, как […]...
- Заохочення та покарання дитини в сімї Заохочення та покарання дитини в сім’ї Діти поважають батьків вимогливих і справедливих, чуйних і уважних до дитячих потреб і запитів, тактовних і витриманих; ініціативних в організації різних корисних справ – родинних та громадських. Особистий приклад батьків – це надзвичайно важливий метод, виховання. Народна педагогіка надає великого значення силі слова – розповіді, поясненню, бесіді, настанові, пораді […]...
- ОБРАЗ ПЕТЕРБУРГА В РОМАНАХ Ф. М. ДОСТОЕВСКОГО “ПРЕСТУПЛЕНИЕ И НАКАЗАНИЕ” И Л. Н. ТОЛСТОГО “ВОЙНА И МИР” Два величайших писателя, Ф. М. Досто- евский и Л. Н. Толстой, почему-то в равной степени недолюбливали творение Петра Ве- ликого, его детище – Петербург. Это свое негативное отношение к северной столице они отразили в своих бессмертных произве- дениях. “Редко где найдется столько мрачных, резких и странных влияний на душу челове- ка, как в Петербурге”, – […]...
- Сім правил покарання дитини Запам’ятайте сім правил покарання дитини 1.Покарання не повинно шкодити здоров’ю – ані фізичному, ані психічному (воно повинно бути корисним). 2.Якщо є сумніви (карати чи не карати) – не карайте (жодних покарань “про всяк випадок”). 3.За один раз – одне покарання. Навіть, якщо вчинків скоєно багато, покарання може бути суворе, але одне за все одразу. Покарання […]...
- Образ України у романі Костенко “Маруся Чурай” Особливість розкриття цієї теми у романі “Маруся Чурай” полягає в тому, що увесь твір сповнений теплоти патріотизму. Образ України постає через характери героїв, їхнє ставлення до своєї історії, до інших людей. Найяскравіше виписаний образ Марусі Чурай. Історія життя цієї дівчини, пісні якої співала уся Україна, висвітлює багато важливого для розуміння характеру українського народу, його ментальності. […]...