Образ Демона у творчості М. А. Врубеля



Багато чого в житті взаємозалежно, іноді самим незбагненним, “демонічним” образом. Це твердження повною мірою ставиться до двох найбільших особистостей російської культури – поетові Михайлу Юрійовичу Лермонтову й художникові Михайлу Олександровичу Врубелю. Загальне, що їх зв’язує й поєднує, – образ Демона, один раз увійшов у їхню творчу свідомість і не покинула майстрів до самої смерті А почалося все з випадкових збігів (а може бути, невипадкових?

). В 1856 році, коли через 15 років після загибелі М. Ю. Лермонтова вперше була надрукована

його поема “Демон”, в Омську, у сім’ї військового юриста, народився Михайло Врубель.

Надзвичайно обдарований хлопчик, він з дитинства був захоплений російською літературою. Улюблений письменник – А. П. Чехов, обожнений поет – М.

Ю. Лермонтов В 1891 році до 50-летию загибелі великого поета фірма Кушнерева готовила до видання зібрання творів Лермонтова.

Ілюстрації до цих зборів запропоновано було виконати найвідомішим російським художникам В. К.

Сурикову, В. М. Васнецову, К. Е. Рєпіну, В. А. Сєрову, К.

Коровину – і М. А. Врубелю. Молодий художник з головою занурився у творчість.

Він

створив малюнки до роману “Герой нашого часу”, поемі “Демон”, віршам “Русалка”, “Єврейська мелодія”. Його роботи буквально потрясли сучасників. “Візьмемо т. зв. “ілюстрації” Врубеля до Лермонтова, – писав художник М. В. Нестеров, – адже це не ілюстрації до поета Лермонтову, а сам Лермонтов, що відродився, це його двійник, з тими ж ознаками генія…

” Підкреслюючи творчу близькість художника й поета, мистецтвознавець і історик книги А. А. Сидоров навіть згадував знамениті лермонтовские рядка – “зірка зі звездою говорить”. Центральне місце в ілюстраціях М. А.

Врубеля займає поема “Демон”, що не давала йому спокою із середини 80-х років. Говорячи про демониане художника, варто пам’ятати, що до неї ставляться не тільки малюнки до поеми Лермонтова, що ілюструють головні події добутку, але й мальовничі полотна, головний герой яких – Демон – плід міркувань Врубеля над сутністю цього образа, художній діалог і навіть до деякої міри спор з М. Ю. Лермонтовим Лермонтовская тема ввійшла у свідомість художника із середини 80-х років XIX століття. Саме із цього часу М.

А. Врубель виявляє величезну цікавість до творчості великого поета, пильно вивчає матеріали про його особистість і долю. Найбільше художника займає образ Демона, що сприймається Врубелем як носій Зла поневоле. Понад двадцять аркушів у техніку чорної акварелі створює він до поеми, що полюбилася.

Роботи неоднозначні, різні по ступені завершенности й настрою. Але варто помітити, що по силі виразності, глибокій емоційності, справжній мальовничості ілюстрації Врубеля дуже близькі літературному твору, тому що художник зміг проникнути в душу лермонтовской поеми, пропустити її через себе До найбільш глибок і доконаним можна віднести ілюстрації “Голова Демона” (“И знову залишився він, гордовитий…

“), “Танець Тамари” (“Востаннє вона танцювала”), “Несеться кінь швидше лані”, “Люби мене!”, “Тамара в труні”. Після М.

А. Врубеля вже майже ніхто не намагався ілюструвати поему М. Ю. Лермонтова: занадто сросся в нашім поданні лермонтовский Демон із врубелевским, іншого ми, мабуть, уже й прийняти не зможемо Так, дійсно, ілюстрації Врубеля за своїм духом, моці, драматичності рівновеликі поемі М. Ю. Лермонтова, але нас зараз більше цікавлять два мальовничих полотна – “Демон сидячий” і “Демон повалений”, тому що їхній головний герой – не портрет лермонтовского “духу изгнанья”, а плід роздумів, пошуків, осмислення самого художника.

Який же він, Демон Врубеля? Картині “Демон сидячий”, написаної в 1890 році, передували довгий рік болісних пошуків художнього втілення цей могутній і загадковий образи. П. К. Суздалев у книзі “Врубель і Лермонтов” писав: “Протягом п’яти років Врубель зріднився з Демоном як своїм духовним двійником, із чимсь або кимсь, хто жив не тільки в образній уяві художника, але начебто й поза ним, сам по собі”. Картина створювалася на рубежі двох століть – XIX і XX.

Ця епоха ввійшла в російську культуру за назвою Срібного століття – епоха відзначена сложнейшими зрушеннями й у соціальної, і в духовному житті суспільства.

Неприйняття сучасної дійсності, що втілилася в капіталістичній цивілізації, головні цінності якої – розрахунок і вигода, наближення, що відчувається гостро, революційних катастроф спричинялися загальний настрій і весь пафос творчої діяльності російської інтелігенції. Проблема особистості в умовах буржуазної цивілізації, доля людського в людині – от що насамперед хвилює найбільш чуйних і мислячих російських художників на рубежі століть У вихрі наростаючих подій у поетів і художників з’явилося відчуття неміцності представлявшихся раніше вічними моральних і естетических норм.

Соціальний і політичний лад здавалися хибкими, навіть закони буття стали хиткими, що загрожували зруйнуватися. Саме в цей період і стала можливим поява такого образа, як Демон – знак часу і його символ


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...

Образ Демона у творчості М. А. Врубеля