“НАВЧАТИСЯ ЛЮБИТИ “
“У саду Музикант грав на флейті. До його чарівної пісні прислухалися і птахи, і дерева, і квіти. Навіть Вітер приліг під кущем і з подивом слухав гру на Флейті.
Музикант грав про сонце в блакитному небі, про білу хмаринку, про сіреньку пташку – жайворонка, і про щасливі дитячі очі.
Замовкла пісня. Поклав Музикант Флейту на лаву й пішов у дім. Здійнявся Вітер з-за куща, підлетів до Флейти й задув у неї щосили.
Загула Флейта, неначе осіння негода. Задув Вітер іще сильніше, а Флейта не грає, а гуде, гуде.
“Чому це так? – думає
Ця казка В. О. Сухомлинського може бути образним поясненням того, чому не дає результатів той чи інший метод роботи вчителя, чому не виходить навчати прекрасних вічних істин без опору з боку дітей, чому професія вчителя така складна для конкретної людини?
Справжній учитель – той, якому притаманна співчутлива любов до дітей. Це особлива форма Вселенської любові, що виявляється через любов учителя до кожної конкретної дитини. Флейта – це душа дитини, Музикант – це вчитель.
Змусити
“Якщо весь час, упродовж якого вчитель перебуває зі своїми вихованцями, уважати єдиним цілим, то дві третини його мають бути невимушеним, товариським, дружнім спілкуванням, у якому діти забувають, що вони – вихованці, а вчитель їхній вихователь. Це спілкування має пронизувати діяльність, не пов’язану з навчанням, засвоєнням матеріалу, оцінками, успішністю. У такому спілкуванні, усі почуваються рівними, тут кожен є насамперед не учнем, а людиною ” – слова В. О. Сухомлинського.
Безперечно, учитель має зробити процес навчання захопливим. Він має бути відданим своїй роботі, оскільки любов викладача до предмета передається і його учням, а “мистецтво навчання полягає не в умінні повідомляти, а в умінні спонукати, викликати бажання набувати знання “.
У школі співпрацюють учителі та учні, вони змінюють один одного, вчаться одне в одного. Безперечним є той факт, що не тільки вчителі оцінюють учнів, а й учні оцінюють учителів. Згідно з проведеним українськими вченими опитування, комфортно себе відчувають у школі лише 58 %, 28% – часто конфліктують із вчителями. За методикою “Незакінчене речення ” діти давали такі відповіді:
1. Дратує той учитель, який…
– не об’єктивно оцінює знання учнів;
– кричить;
– погано пояснює;
– має своїх улюбленців;
– не хоче розуміти учня, не вміє вислухати;
– ставить оцінки не за знання, а за поведінку на уроці;
– невпевнений в собі.
2. Боюся тих учителів, які…
– надто суворі й непередбачувані у своїх учинках;
– кричать;
– злопам’ятні;
– погрожують поганими оцінками.
3. Не довіряю тим учителям, які…
– не завжди дотримуються свого слова;
– не розуміють мене;
– занижують мені оцінки;
– не вміють зберігати таємниць;
– мене недолюблюють.
4. Відчуваю задоволення від спілкування з тими вчителями, які…
– веселі, розуміють мене, можуть вислухати й допомогти;
– уміють доступно пояснювати свій предмет;
– добре до мене ставляться, хоч я погано навчаюся;
– поважають мене;
– дуже розумні;
– врівноважені, стримані, знають підхід до дітей, дають відповіді на всі мої запитання;
– дивляться на життя по-молодіжному, розуміють молодь і всі її проблеми.
Отже, дітям подобаються вчителі, з якими приємно спілкуватися, які добре знають свою справу, вміють зацікавити, уважні до кожного учня, не поділяють їх на “успішних ” і “неуспішних “, готові допомогти, коли щось не виходить, терпимі до помилок учнів, вірять у те, що в кожному учневі приховано певний потенціал і здібності.
Якщо бажаєте подарувати дітям задоволення, щастя, будьте справедливим до них, чуйними до їхніх прагнень, переживань. Виявляйте повагу до малої людини, уникайте неправди і насильства.
Жоден учитель не має забувати, що він повсякчас навчає і виховує дітей.
“Що значить учитель?” – запитував В. О. Сухомлинський і відповідав: “Це передусім – людина, яка любить дітей, знаходить радість у спілкуванні з ними “.