Музика в житті дітей
Музика в повсякденному житті дітей
Музика – могутній засіб всебічного розвитку дитини, формування її духовного світу. Вона розширює її кругозір, знайомить з різноманітними явищами, збагачує почуттями, викликає радісні переживання, сприяє вихованню правильного ставлення до навколишнього світу.
Залучення до музики активізує сприймання, мислення та мову, виховує високий естетичний смак, розвиває музичні здібності, уяву, творчу ініціативу, всебічно впливає на її розвиток.
Ввести дитину в чарівний світ музики, розвиваючи її
Музичну діяльність дітей у побуті відрізняє самостійність, ініціативність, прагнення зробити щось своє. Отже, у дошкільників насамперед
Такі твори є в програмовому музичному репертуарі (пісні: “Паровоз”, “Курчата”, музика А. Філіпенка, “Літаки”, музика І. Кишка, “Ідемо ми вулицями”, музика Тілічеєвої, “Баю-баю”, музика Красєєва; ігри: “Льотчики”, музика Нечаєва, “Поїзд”, музика Метлова, “Помічники”, музика Шутенко, “Веселий музикант”, музика Філіпенка, хоровод “Городна хороводна”, музика Можежелова та ін.).
Вихователь повинен заохочувати творчі прояви дітей, нагадувати про можливість використання у грі знайомі пісні, допомогти їм у музичному виконанні.
Проведення у повсякденному житті музично-дидактичних ігор, які розучуються дітьми на музичних заняттях, сприяє музичному розвитку, дає змогу дітям вправляти у розрізненні музичних звуків за тембром, висотою, ритмом, динамікою, за їх напрямком і характером. Наприклад, вчить дітей розрізняти звучання різних інструментів за тембром (грати якусь мелодію на піаніно, відстукувати ритмічний малюнок пісні на бубні, на барабані, а діти впізнають на якому інструменті він грав).
Розрізняти звуки за висотою (співає нескладну мелодію, а діти повторюють, пропонувати розрізняти за висотою звучання двох бубнів, двох брязкальцях чи трикутників, що відтворюють різні за висотою звуки). Дітей старшого дошкільного віку в ігровій формі навчає розрізняти напрямок звучання мелодії (вгору чи вниз); піднімати ляльку на рух мелодії вгору і опускати, якщо мелодія йде вниз. Розвиває у них почуття ритму, пропонуючи їм за ритмічним малюнком, відстуканим на барабані, впізнати знайому пісеньку або повторити її.
В іграх типу “Гаряче-холодно”, коли звучання брязкальця чи бубна послабляється або посилюється в залежності від віддалення чи наближення дитини до схованої іграшки, дошкільнята вчаться розрізняти звуки за динамікою. Для проведення музично-дидактичних ігор потрібно мати магнітофон з записом музичних творів для дошкільників, дитячі музичні інструменти. Музику можна використовувати при розповіданні дітям казок, особливо тих, за сюжетом яких написані дитячі опери або складено інсценівки з музичним супроводом, запропонувати їм послухати у запису пісні окремих персонажів (наприклад “Пісню кози” з опери Коваля “Вовк і семеро козенят” та ін.).
Музика може мати місце і під час проведення бесід. Наприклад, розповідаючи дітям про свято Осіні, можна пропонувати заспівати пісні “Гарна осінь” Попатенка, про зиму – заспівати пісні “Зима” Шутенко, “Зимовий ліс”, музика Чічкова та ін.).
Пісні, музику можуть залучати і під час розглядання ілюстрацій та бесід за ними. Так, розглядаючи ілюстрації з зображенням зимових розваг, діти можуть заспівати пісні: “Голубі санчата”, музика Йорданського та ін., під час бесід за ілюстрацією, на якій зображені діти що йдуть в ліс по гриби, проспівати пісні “На мосточку”, музика Філіпенка, “Ми ходили по гриби”, музика Верещагіна. Народні пісні-примовки, які широко використовуються на музичних заняттях для розспівування (“Сорока-ворона”, “Бім-бом”, обробка Степового).
Пісні, музичні ігри, хороводи повинні мати місце і при ознайомленні дошкільнят з природою – під час спостережень (пісні “Осінь” Красєва, “Ялинка”, музика Філіпенка), прогулянок, екскурсій.
Пісні можна виконати і під час зображувальної діяльності дошкільників. Наприклад, виліпили діти калачі і заспівали пісню Філіпенка “Калачі”, зробили аплікацію “Курчата” – заспівали пісню “Курчата” Філіпенка, намалювали літак і виконали пісню І. Кишка “Літаки”.
Музика є також постійним супутником ранкової гімнастики. Маршова пісня організовує початкову ходьбу, сприяє виробленню чіткості, ритмічності рухів. Музичний супровід гімнастичних вправ не повинен знижувати темп рухів або допускати великі паузи між вправами. Музика супроводжує й заключну ходьбу.
Музичний керівник супроводжує ранкову гімнастику у 2 – 3-х групах щоденно, тобто майже через день у кожній групі.
У програмі дитячого садка в другій половині дня відведено 25 – 35 хв. Для самостійної художньої діяльності дітей (зображувальної, літературної діяльності дітей, музичної, театралізованої). Дошкільнята за власною ініціативою малюють, ліплять, грають на дитячих музичних інструментах, драматизують казки, пісні, слухають музику в запису та ін.
Для організації самостійної музичної діяльності кожна група дитячого садка повинно мати певне обладнання; програвач та набір пластинок, різноманітні дитячі музичні інструменти.
Бажано мати в групі і альбом “Наші пісні” з картинками за змістом знайомих дітям пісень. Однією з важливих умов формування самостійної співочої діяльності є співи без музичного супроводу. Інтерес дітей до танцювальних рухів часто виникає після пропозиції вихователя у русі, який вони вивчали на музичному занятті.
Виникненню самостійної музично-ігрової діяльності дошкільників сприйматиме використання магнітофона із записом музичного супроводу до улюблених музичних ігор.
Нагадуючи дітям про те, що можна заспівати, потанцювати, пограти на музикальних інструментах, організувати гру в театр та ін. Вносячи в групу нові атрибути, посібники, вихователь сприяє кращий організації самостійної художньої діяльності та розвитку творчих здібностей дітей.
Пожвавлення і радість вносять в життя дошкільнят вечори розваг. Вони дають їм також змогу активніше, творчо виявляти себе в музичній діяльності, сприяють закріпленню здобутих на музичних заняттях знань та вмінь, виховують у них винахідливість, спритність, ініціативу, життєрадісність.
Види вечорів розваг найрізноманітніші: ляльковий, тіньовий, настільний театр, ігри драматизації, вечори ігор-атракціонів, загадок, святкування дня народження дітей, тематичні вечори-концерти (“пори року”, “Наш улюблений композитор”) та ін.
Музика – невід’ємна частина вечорів розваг. У ляльковому, тіньовому, настільному театрах, в іграх-драматизаціях вона допомагає створювати настрій, розкриває і підкреслює характер дійових осіб, сприяє ритмічності їх рухів, емоційному виконанню ролі. На музичних вечорах, тематичних концертах та концертах художньої самодіяльності, вечорах музичних загадок, у драматизаціях пісень музика відіграє провідну роль.
Вона пробуджує емоції дітей спрямовує їхні дії, допомагає відчути і передати засобі музичної віртуозності, розвиває музичні здібності дошкільників.
Вечори розваг проводять у другій половині дня один раз на тиждень для кожної вікової групи (іноді можна об’єднати дві групи разом). Музичні вечори потрібно проводити один раз на два тижні. До вечорів розваг музичний керівник і вихователь готуються заздалегідь.
Вихователь розучує з дітьми ролі, а музичний керівник вивчає з ними пісні, танці, музичні ігри, підбирає музику. Тільки завдяки спільним зусиллям вихователів і музичних керівників їхньому тісному контакту пісні, ігри, танці вийдуть у повсякденне життя дитячого садка, будуть сприяти всебічному і гармонійному розвиткові дошкільників.
Розвиток творчих здібностей
Ні у кого не виникає сумніву, що прогрес цивілізації залежить виключно від обдарованих людей. К. Пекес “Обдаровані діти”
Сьогодні у нашому суспільстві виникла нагальна потреба в творчих, діяльних і обдарованих, інтелектуально й духовно розвинених громадян. Тому завдання вчителя ліцею не тільки виявляти, розвивати таких учнів, а й привернути увагу до них науковців, психологів, друзів, колег, батьків. Розвиток творчих здібностей необхідно розпочинати з ранніх років, враховуючи наявні нахили дитини.
Чим раніше починається розвиток здібностей, талантів, тим більше шансів на їх розкриття. У дитячому віці учень більше здібний до творчості, ніж у зрілому, тому що на нього не впливають різного виду стереотипи.
Ось чому адміністрації та колективу навчально-виховних слід приділяти велику увагу навчально-виховному процесу початкової школи, основним елементом якого був і залишається урок, але в системі особистісно-орієнтованого навчання істотно змінити його функції, форму організації.
Тому перед вчителем стоїть завдання не повідомити матеріал і перевірити знання, а виявити досвід учнів щодо викладеної вчителями інформації. Змінилася й режисура уроку. Учні співпрацюють у діалозі з вчителем, висловлюють свої думки, діляться інформацією, обговорюють те, що пропонують однокласники, відбирають під керівництвом вчителя той матеріал, що закріплений науковими знаннями.
Найголовніше завдання вчителя в будь-якій ситуації – створити в класі творчу атмосферу, більше того, педагог повинен розуміти психологічну сутність цього процесу. Це насамперед не насильне навчання, а заохочення до пізнання, повага інтелектуальної сили дитини.
Варто відпрацьовувати форми позакласної роботи, вони мають чимало специфічного на відміну від загальноосвітньої школи. Добре розвивати так звану клубну роботу.
Вже з учнів 2-х класів варто створити щось на зразок наукового клуб “Маленький ерудит”. Тісний зв’язок із старшою школою може мати клуб для старшокласників “Еколог” та клуб любителів англійської мови. В невимушеній обстановці вчителі досягають високого рівня оперування математичними знаками, абстрактними символами, розвивають здатність до творчого самовираження, особистісно-ціннісного ставлення до навчання; діти насолоджуються діяльністю яка приносить їм радість пізнання.
Своїми маленькими успіхами в творчості учні діляться на сторінках власної газети з батьками, вчителями, друзями.
Краще, коли навчальний заклад формує комплекс, до якого входять школа, ліцей (коледж тощо), дитячий садок.
Педагогічний колектив має переслідувати головну мету – відродження національної еліти, забезпечення найсприятливіших умов для навчання дітей і розвитку їх творчих здібностей. Тому основною концептуальною метою в роботі вчителя є орієнтація на особистість, на формування і розвиток її творчої і пізнавальної активності.
Вчителі мають відмовитися від будь-яких форм примушення, а тим паче пригнічення учнів. Учні мають отримати свободу у виборі навчання з профілюючої підготовки, у розвитку здібностей через науково-дослідницьку роботу, адже педагогічна система закладу має доповнюватися такою важливою сферою, як науково-дослідницька робота, яка виступає таким же основним компонентом цілісного навчального процесу, як навчальний процес, виховна робота. Формами звіту за виконану науково-дослідницьку роботу є реферати, творчі роботи.
Після захисту робіт науково-методична рада школи має направляти кращі роботи в МАН. Своєрідним звітом про науково-дослідницьку роботу має стати традиційна щорічна науково-практична конференція самостійного наукового товариства. Головні особливості цих конференцій – звіт роботи дитини за 1-3 роки по поєднанню базових знань і тих, що дозволяють ліцеїсту виконувати функції дослідника; орієнтація ліцейської освіти на освіту вузівську, що дає змогу досягти високого рівня загальнонаукового навчання, озброєння ліцеїстів уміння одночасного оперування знаннями різних галузей науки. Робота з обдарованою дитиною в школі базується на принципах демократичності, науковості, майстерності, системності, гуманізму.
Гуманізм колектив розуміє як рішучий поворот до особистості учня, тому і створюємо для обдарованих дітей найоптимальніші умови їх розвитку і і навчання. Вже в травні місяці, після діагностики соціально-психологічної служби, діти обирають спецкурси, які будуть відвідувати у наступному навчальному році. Завдання цих спецкурсів – пробуджувати і виховувати власну активність молодої людини, її пізнавальні і творчі потреби. Але поряд з цим вчителі пам’ятають, що дитина з високим розвитком інтелекту і творчими нахилами потребує не тільки відповідного розумового навантаже
Музика – могутнє джерело думки. Без музичного виховання неможливий повноцінний розумовий розвиток дитини. Першоджерелом музики є не тільки навколишній світ, а й сама людина, її духовність, мислення і мова.
Музичний образ по-новому розкриває перед людьми особливості предметів і явищ дійсності. Увага дитини немовби зосереджується на предметах і явищах, які в новому світлі відкрила перед нею музика, і її думка малює яскраву картину, а ця картина проситься в слово.
Дитина творить словом, черпаючи в навколишньому світі матеріал для нових уявлень і роздумів.
Тому музичне виховання є могутнім засобом, який сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...