Мушкетик Юрій Михайлович

Дата народження – 21 березня – 1929 Дата смерті – Мушкетик Юрій – визнаний майстер сучасної української прози. За три десятиліття літературної праці їм опубліковано більше десяти романів, низку повістей і збірок оповідань, написане кілька п’єс. За роман “Крапля крові” автора відзначено Республіканською премією ім. М.

Островського (1965), за роман “Позиція” – Державною премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1980). Народився Юрій Михайлович Мушкетик 21 березня 1929р.

У с. Веркиївці на Чернігівщині. Батько працював тоді вчителем,

мати брала доля в організації перших созів, потім багато років очолювала колгосп. Уже з дитячих літ майбутній письменник пройшов звичну школу сільського виховання.

Дитинство Ю. Мушкетика, як і інших його ровесників, було жорстоко обірване війною. Особисті враження про ті драматичні часи згодом ляжуть в основу повісті “Вогні серед ночі” (1959), знайдуть відображення в ряді воєнних новел Ю. Мушкетика, чимало прислужаться в написанні “окупаційної”, “партизанської” частини роману “Жорстоке милосердя” (1973А нелегкі повоєнні роки в житті поліського села (і авторовому власному) стануть предметом

зображення в повісті “Чорний хліб” (1960), що утворює своєрідну дилогію з повістю “Вогні серед ночі”.

1953р. Ю. Мушкетик закінчує Київський університет, потім ще три роки навчається в аспірантурі при кафедрі української літератури. Літературний дебют Ю. Мушкетика припадає на 1954р., коли “Радянський письменник” опублікував його перший твір – повість “Семен Палій”.

Тоді ж вона вийшла друком у перекладі російською мовою в журналі “Дружба народів” і окремим виданням у видавництві “Молода гвардія”. Повість була прихильно зустрінута критикою й читачем. Однак і в композиції твору, і в обрисовці персонажів ще відчувалась недосвідченість автора.

Згодом Ю. Мушкетик істотно доробить повість – новий її варіант опубліковано у двотомнику його творів (“Дніпро”, 1979Письменницька недосвідченість деякою мірою позначилася й на історичному романі “Гайдамаки” (1957). Серед факторів, які сприяли зверненню письменника до сучасності, її “гарячої” проблематики, значну роль відіграла його тривала редакційно-журналістська робота (починаючи з 1956р., він упродовж двох десятків літ працює в редакції журналу “Дніпро” – відповідальним секретарем, а згодом і головним редактором).

Першим його кроком на тому полі ставши роман “Серце й камінь” (1962А наступні твори – передусім роман “Крапля крові” (1964), почасти й “Останній острів” (1969), збірка новел “Зеленеє жито” (1965), повість “День пролітає над нами” (1967) – визначили основну лінію подальшого творчого розвитку письменника. Цікавим свідченням дальшого творчого поступу є одна з пізніших повістей Ю.

Мушкетика “Старий у задумі” (1974). Досить незвичні для Ю.

<

p>Мушкетика химерно-пригодницька повість “З’їж серце лева” (1972), адресована в основному юному читачеві, та художньо-документальна – “На круті гори” (1976У першій – печерні леви, мамонти, низка пригод, що трапляються з нашими далекими пращурами десь у часи середнього палеоліту, і їхня боротьба за ті, щоб статі людьми, їхнє людське самоусвідомлення. У другій мовиться про видатного вченого В. М. Глушкова Новим витком у розвиткові таланту Ю. Мушкетика стали романи й повісті 70 – 80-х років – “Жорстоке милосердя” (1973), “Біла тінь” (1977), “Смерть Сократа”, “Біль”, “Суд над Сенекою” (1978), “Позиція” (1979), “Вернися в дім свій” (1981), “Віхола” (1982), “Рубіж” (1984), “Обвал”, “Жовтий цвіт кульбаби”, “Сльоза Офелії” (1985), “Яса” (1987). Біла тінь 5Смерть Сократа 2 Гетьманський скарб 6 Суд 3Жовтий цвіт кульбаби 7Яса 4 Крапля крові 8 Російські автори Закордонні автори Інші теми Про формат FB2 Про бібліотеку Місто ігор