Мова і стиль екзаменаційного твору

Письмова робота повинна бути написана сучасною українською літературною мовою. При цьому слід дотримуватися таких умов. Правильно вибрати тип мовлення (найчастіше це роздум з елементами опису і розповіді) і компонувати матеріал відповідно до його вимог.

Дотримуватися особливостей стилю, в якому пишеться твір. Не можна поєднувати різні стилі, як це часто буває. Цей недолік найчастіше спостерігається, коли вступна частина подається у художньому стилі, а далі – раптовий перехід до публіцистичного. Такий же недолік буває і при несамостійному

написанні твору.

Переносячи у зошит чужі думки із різних джерел, учень робить свій твір стилістично строкатим.

Пам’ятати, що, пишучи твір, учні складають текст, тобто висловлювання, що має певну змістову і структурну завершеність. Речення у тексті пов’язані і змістом, і мовними засобами. У кожному наступному реченні використана попередня інформація, що й становить змістовий зв’язок між частинами тексту (реченнями, абзацами).

Частина тексту, в якій розкривається зміст підтеми (окремої тези) є абзац, який на письмі виділяється відступом вправо. Порушення зв’зку між реченнями та частинами

тексту приводить до нелогічності викладу матеріалу. До мовних засобів тексту належать узгодження форм часу і способу дієслів, займенники, синоніми, сполучники та ін.

Дбати про лексичне багатство, засоби виразності написаного (епітети, порівняння, метафори і т. ін.). Не допускати вживання слів у невластивому їм значенні, зайвих чи невиправдано повторюваних слів, неправильного поєднання слів за змістом, що приводить до мовленнєвих недоліків та помилок у змісті твору.

Використовувати Різноманітні синтаксичні конструкції, які б свідчили про синтаксичне багатство роботи і давали б можливість передавати інформацію різного типу. Часто учні намагаються обійтися лише простими короткими реченнями, забуваючи при цьому про синтаксичну одноманітність, примітивізм у передачі думок, що негативно позначається на вартості роботи. Іноді впадають в іншу крайність – нагромадження великих складних речень, які переважно вживаються у книжних стилях. Це робить твір складним для сприймання.

Тільки вміле поєднання речень різних типів забезпечує належний рівень учнівської роботи. Дотримання вищеназваних вимог можливе при систематичній довготривалій роботі над удосконаленням написаного. На допомогу можна використати Книжку М. І. Пентилюк “Культура мови і стилістика” (2008).

Дотримання культури письма Кожен повинен пам’ятати, що культура письма свідчить про культуру людини взагалі. При написанні твору учень повинен знати:

– при оцінюванні роботи враховується кількість виправлень: за наявності більше п’яти поправок (виправлення неправильного написання на правильне) оцінка знижується на один бал, але таке зниження не повинно призводити до незадовільного оцінювання роботи учня. Відмінна оцінка не ставиться за наявності трьох і більше виправлень; виправлення робляться так: неправильно написану літеру або пунктуаційний знак закреслити косою лінією; частину слова, речення – тонкою горизонтальною лінією; замість закресленого батька-матір, працю, пісню, вишивку… У їхню долю, як і в долі тисяч людей, несамовито ввірвалася війна, яка перекроїла їх життя, принесла кому смерть, кому – каліцтво, а кому – незагойні душевні рани від пережитого, від побаченого.

Одні вистояли, інші зламалися, але, без сумніву, усі стали іншими.