Міфологічна основа комедії “Пігмаліон”. Динамізм дії та парадоксальність як невід’ємні риси творчості драматурга

I. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. “йому подобалося шокувати аудиторію, заганяти читачів у глухий кут, збивати їх з пантелику, надто ж якщо йому здавалося, що таким чином він змусить їх думати”,- писав е. Г’юз. Так Б. Шоу “завойовував” Англію, завойовував читачів. І це йому вдалося, особливо після виходу блискучої комедії “Пігмаліон”. Сьогодні ми поділимося своїми читацькими враженнями і звіримо їх із тими, які мали читачі різних поколінь та літературознавці.

II. Оголошення теми та мети уроку

III. Актуалізація

опорних знань

1. робота в парах

Переказ та розширення відомостей щодо біографії письменника. Озвучення кращих відповідей

2. Переказ сюжету п’єси “Пігмаліон” (“ланцюжком” або складання опорної схеми, “сюжетного ланцюжка”)

3. обмін враженнями щодо прочитаного

IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Повідомлення учня про давньогрецький міф “Пігмаліон

І Галатея”

– як розповідає давньогрецький міф, жив собі на Кіпрі цар Пігмаліон. Був він знаним скульптором і одного разу вирізав зі сло нової кістки фігуру вродливої дівчини. Вона була такою прекрас

ною, що Пігмаліон закохався в неї. І ця статуя ожила.

За одним варіантом міфа ожила від самого лише кохання царя-скульптора, за іншим – її оживила богиня кохання афродіта, жрецем якої був Пігмаліон. цар Кіпру, звісно ж, одружився зі своїм витвором. чарівна жінка, яку звали Галатея, згодом навіть народила йому дочку… 2. слово вчителя

– П’єса Б. Шоу “Пігмаліон” має й літературні аналогії, на приклад, англійський роман XVIII ст. “Пригоди Перегріна Пік – ля” Т. Смоллета, в якому змальовано подібну ситуацію: 16-річна жебрачка стає частиною наукового експерименту, що закінчився скандалом. англійські детективи Шерлок Холмс і доктор Ватсон, як і Гіггінс і Пікерінг,- професіонали, неодружені, осві чені, врівноважені, готові до будь-яких пригод, експериментів. Гіггінс, безпомилково визначаючи за деталями походження перехожих, дуже нагадує Холмса. Є й реальний прототип: відомий англійський фонетист, науковець Генрі Суіт (Світ), який створю вав універсальний алфавіт і переймався проблемами англійських діалектів. 3. Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру

(робота в групах, за варіантами)

Група досліджує, в якому темпі відбувається дія і що це дає постановці. (Примітка. Учні повинні визначити тривалість дії, частоту зміни подій. Дія динамічна, це надає їй жвавості, емоційності, цікавості.)

II група досліджує парадокси в п’єсі. (Примітка. Учням слід звернути увагу на таке: квітникарка і леді відрізняються лише вимовою; батько елайзи був проти буржуазії, поки сам не розбагатів; професор фонетики, який навчає дівчину аристократичних манер, правильної вимови, сам дуже незграбний, часто лається; професор намагається змінити квітникарку, але й вона змінює та виховує його.)

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Міні-вікторина “Хто це?”

(визначення героїв за цитатами з тексту)

– “не може бути жодних щирих почуттів між такими, як ви, і такими, як я”. (Елайза)

– “як це страшенно цікаво: взяти людське створіння й зробити з нього зовсім інше, давши йому нове мовлення”. (Гіггінс)

– “…якщо вам таки вдасться видати її за герцогиню, я визнаю, що ви найкращий педагог у світі і сам покрию витрати на її навчання”. (Пікерінг)

– “яке ви мали право йти в поліцію й заявляти на дівчину, наче вона якась злодійка чи загублена парасолька? як так можна?!” (Пані Гіггінс)

VI. Домашнє завдання

Підготуватися до літературного диктанту за п’єсою Б. Шоу “Пігмаліон”.

VII. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа “мікрофон”

Закінчіть речення:

– У п’єсі я знайшов (знайшла) для себе…

– найбільше враження на мене справили…

– мені здалося смішним… та сумним…