Майбутнє країни в наших руках

Майбутнє країни в наших руках
Саме я буду вибирати нового президента, коли мені здійсниться вісімнадцять років. Від мого вибору буде залежати майбутнє нашої країни. Перед тим як когось вибирати людина повинен подумати про свій вибір, зважити всі плюси й мінуси.

Кожна людина в нашу сучасну епоху народжується зі своїми правами, вони описані в конституції Російської Федерації. Виборче право – на мою думку, обирати значить вибрати щось одне із запропонованого переліку. Людина вибирає завжди те, що йому потрібно, і те, що він дійсно хоче

Змусити

проголосувати – по-моєму, змушувати, когось проголосувати не за ту людину, який він хотів це з рамки геть вихідне. Нав’язувати своя думка іншій людині перед виборами, не культурно. Можливо, людина вже давно знала й хотіла проголосувати за той, кого б він хотів бачити в главі держави.

Передвиборна агітація – це затверджена законом дія. Я вважаю, люди повинні знати, що буде робити людина, що, устане на пост президента. У всіх розвинених країнах люди можуть вибирати того, хто буде керувати держава й вести його в правильному напрямку розвитку

Історики говорять, що всі жорстокі люди, які правили

Росією, зуміли підкорити собі народ і вивести на правильне русло розвитку. Я думаю, у той час по-іншому ми ні як би не могли вирватися з пережитих звичок. Зараз Росії не потрібні жорстокі правителі, ті часи пройшли й залишилися за кадром, але саме вони дали той поштовх, що триває по сьогоднішній день

У наш час консерватизм, заміняє жорстокість. Люди розуміють що робити, і як їм далі жити. Зараз люди щоб домогтися успіху працюють, і тим самим роблять шлях, у розвитку дивні. Я хотів би вам розповісти й про пороки сьогоднішньої влади.

Чиновники – по-моєму, це клас не має поваги з боку народу, їх багато, і вони не роблять того, чого повинні, тобто працювати. Ви скажіть – я помиляюся, вони роблять свою роботу, але є й чорні чиновники, яких я призираю. Адміністрація – це люди, які готові робити всі аби тільки вище варте керівництво поставило имгалочку.

Як можна добре знати російський мова, якщо в одинадцятому класі проводиться біля однієї пари уроків у тиждень? А це наш рідний зик, на якому ми розмовляємо, пишемо, спілкуємося. Зрештою, згадаємо про іспити. Я вважаю, що дуже гарної виявилася ідея про введення профільного навчання в школах, але все-таки немає межі вдосконалюванню навіть таких задумів заради прогресу.

Дисципліна, виховання патріотизму – все це потрібно розвивати із самого дитинства. Але багато чого залежить і не тільки від батьків, але й від нас – дітей. Чи захочемо ми цього майбутнього, впливати на нього.

Завдання батьків: ненав’язливо впливати на дітей, просвіщати, зацікавлювати, щоб вони робили правильні висновки, правильний вибір, а не йшли на приводу в юрби. Тільки цілеспрямовані, утворені люди завжди домагаються чогось і роблять кар’єру в тих або інших областях – це авангард майбутнього Росії

ЕГе – це задум, у якій працює держава, але я категорично проти цього іспиту. Люди намагаються вивчити все до іспиту. Учень, приходячи в школу, йому дають аркуш, і він починає його розбирати й раптом виявляється, що він це забув, не пам’ятає або просто не проходив цей матеріал.

Я хотів би задати тому, хто придумав це іспит: А ви на що здали єдиний державний іспит? Ніякі виправлення й нововведення не сприяє зробити його краще. Я думаю, старий метод атестації більше консервативний, учитель учив учня й він знає, що йому вдається, а що ні. Також хочу відзначити, у житті ми завжди готуємося до чого, і рідко нам вдається зробити, що-небудь без попередніх готувань. Із цього виникає висновок, як можна подужати великий матеріал учневі? І ті ж державні особи не дивляться на це, їм також потрібна галочка про те, що вони зробилися

В інших розвинених країнах є іспити, але в такій формі як було раніше в нас – залік. І чомусь всі вони лідирують у виробництві техніки нових технологій а, за словами державних осіб, єдиний державний іспит зробить нашу країну такий же утвореної, у чому суть? Або навіть так – зміст?

Я все це вам привів до того, що державна влада в нашій країні не доконана, і не замислювалася, про таких здавалося б дріб’язках. І саме від нас залежить те, що буде в майбутньому нашої країни. Я є скептиком, але нехай що я вам говорю, не лякає вас, я не зрадник батьківщини, я людина який хоче зробити в нашій країні, щось краще. Яка не була б країна, у якій ти живеш, ти повинен її любити! Я люблю нашу країну за більші землі за більшу цікаву історію

Але є й привід ненавидіти…