Лисичка і журавель

Франко Иван Яковлевич Лисичка з Журавлем дуже заприятелювали. От Лисичка і кличе Журавля до себе в гості: – Приходь, Журавлику! Приходь, любчику!

Чим хата багата, тим і вгощу.

Іде Журавель на прошений обід, а Лисичка наварила кашки з молочком, розмазала тоненько по тарілці та й поставила перед Журавлем. – Призволяйся, не погордуй. Сама варила. Журавель стук, стук дзьобом – нічого не спіймав.

А Лисичка тим часом лиже та й лиже кашку, аж поки сама всієї не з’їла. А коли кашки не стало, вона й мовить: – Вибачай, кумочку, більше не маю чим угощати. – Спасибі й за те,- пісним голосом промовив Журавель.- А ти б, Лисичко, до мене завтра в гості прийшла. – Добре, Журавлику, прийду, чому не прийти,- каже Лисичка. Другого дня приходить Лисичка, а Журавель наварив м’яса, буряків, квасольки, картопельки.

Покришив дрібненько, склав у високий глечик з вузькою шийкою та й поставив на столі перед Лисичкою.

– Їж, кумонько. Не погордуй, люба моя,- припрошує Журавель. Нюхає Лисичка – смачно пахне. Встромляє голову в глечик – не йде голова.

Пробує лапкою – не витягне. Крутиться Лисичка, скаче навколо глечика, а Журавель їсть собі шматочок за шматочком, поки всього не виїв.

– Вибач, любонько,- каже, випорожнивши глечика,- чим хата багата, тим і рада, а більше на цей раз нічого немає. Розсердилася Лисичка, навіть не подякувала за гостинність. Вона, бачите, думала, що на цілий тиждень наїсться, а тут прийшлося додому йти, облизня спіймавши.

Відтоді й зареклася Лисичка з Журавлями приятелювати.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Лисичка і журавель