Лермонтов. “із Гете” (“Ген на верховини…”)

Мета: ознайомити з життям і творчістю письменника, його твором; з поняттям “епітет”; розвивати навички вдумливого й виразного читання поетичних творів, їх аналізу, вміння порівнювати й зіставляти, вирізняти художні прийоми й засоби; виховувати любов до природи, до художньої літератури, естетичні смаки. Обладнання: портрет письменника, збірки його творів; пейзажні картини. теорія літератури: ліричний вірш, образи, пейзаж, звукопис, епітет.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

– Давньогрецького поета Алкмана,

німецького майстра поетичного слова й. В. Гете та російського письменника михайла Юрійовича лермонтова розділяють століття. але в їхніх творах багато спільного. а чому? Та тому, що для справжньої поезії не існує меж, пов’язаних із часом, місцем проживання, національністю. Всіх людей єднала і єднає вічна й нетлінна краса. і найщасливішою є та людина, яка вміє осягнути її серцем та душею, оспівати в поетичних рядках. мабуть, саме про споглядання природи писав алкман:

“Щасливий той, хто розсудливо, без слів, проводить свій вік” (без слів – без галасу, славослов’я, вихваляння).

II. Оголошення теми

й мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

1. Виразне читання віршів Алкмана, Гете (за бажанням – розповідь напам’ять)

2. Висловлення своїх суджень про пейзажні поетичні замальовки, про роль краси природи в житті людини

3. Утворення логічних пар з вірша Алкмана “сплять усі верховини…”

4. Пошуково-дослідницьке завдання

Статичність або ж динамізм пейзажу у творі створюють дієслова. Випишіть усі дієслова з вірша Алкмана і з вірша Гете, зробіть висновок. Висновок.

Вірш Гете більш динамічний: у ньому більше дієслів, особливо тих, що означають рух, а не стан.

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. слово вчителя

– Михайло Юрійович Лермонтов був дуже обдарованою й освіченою людиною. Він чудово малював, грав на скрипці, писав вірші. У нього було складне дитинство (ворожнеча бабусі з батьком, втрата матері). До того ж йому самому судилося коротке життя.

Лермонтова часто порівнюють з яскравим метеоритом, який несподівано з’явився на небосхилі російської літератури і раптово зник, залишивши нащадкам свої чудові твори. Серед них – “із Гете” (“Ген на верховини…”)

2. Виразне читання вірша м. Лермонтова “із Гете” вчителем

У перекладі т. Масенка та мовою оригіналу

(Для тих, хто працює за підручником “Зарубіжна література” Є. Волощук:

ІЗ ГЕТЕ

Ген на верховини Темна ніч лягла; лагідні долини Вкрила свіжа мла; не курять дороги, листя не тремтить… Зможеш від тривоги Скоро й ти спочить! М. Лермонтов, переклад Т. Масенка

3. обмін враженнями про прочитане

Y чи сподобався вам вірш? чим саме? y чим схожий цей вірш на поезії Алкмана й Гете, чим відрізняється? (Зображенням нічного гірського пейзажу схожі, особливо з Гете; у Лермонтова й Гете різні деталі: у першого – долина, дорога, листя; у другого – пташиний галас, шум бору) y чи зберігається дух, настрій творів у цих трьох поезіях? (Так, це – спокій, відчуття величі природи, усвідомлення себе її частиною)

4. слово вчителя

– Для того щоб яскравіше описати предмет, поняття, явище, дати їм точну, образну характеристику, письменники вживають прикметники – художні означення, які називаються епітетами (пригадайте відомості з української літератури). Записи до літературознавчих словничків Епітет – це художнє означення.

– епітети слід відрізняти від звичайних прикметників – означень, які просто характеризують предмет, вказуючи на його форму,

Розмір, колір, матеріал або властивість. наприклад, м’яка (іграшка) – звичайний прикметник-означення, а м’яке (серце) – епітет;

Так само дорослий (хлопець) – дорослий (вчинок); хижі (звірі) – хижі (пазурі).

5. Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру

Випишіть епітети та звичайні прикметники-означення з віршів Алкмана, Гете й Лермонтова, порівняйте їх, визначивши, чи додають вони творові нових відтінків значень.

Очікувані висновки

– Художні засоби у вірші Алкмана створюють трохи відсторонений від людини й страшнуватий, навіть дещо моторошний пейзаж (стрімчасті скелі, провалля, нори, хижі звірі, пущі, страховище в глибинах).

– У вірші Гете епітетів мало, але нічний пейзаж більш лагідний завдяки зменшувально-пестливому слову “вітрець”, словосполученню “пташиний грай” у значенні “пташині ігри, галас”.

– У поезії лермонтова нічний пейзаж дихає величчю й лагідністю; тиша аж бринить. це враження створюється за допомогою подвійного заперечення (“не курять дороги, листя не тремтить”). “Бажаний спокій, відпочинок такий близький!” – переконує нас автор.

6. слово вчителя

– нічний пейзаж, що постав з-під пера спочатку Алкмана, а потім Гете й Лермонтова, захопив ще одного російського поета – Інокентія Федоровича анненського (1855-1909). Тож для повноти враження прочитаємо й цей твір. (Для тих, хто працює за підручником “Зарубіжна література” Ю. і. Ковбасенка, л. В. Ковбасенко:

Над высью горной – Тишь. В листве, уж черной, не ощутишь ни дуновенья. В чаще затих полет…

О, подожди мгновенье – Тишь и тебя возьмет. И. Анненский)

7. слово вчителя

– Як ви, мабуть, помітили, спільними образами для всіх віршів, з якими ми познайомилися, є образ тиші, спокою, величних гірських вершин. Природа, ніби жива істота, спить, тремтить, ля гає спати. Такий прийом “олюднення” називається персоніфікацією (пригадайте відомості з української літератури).

Записи до літературознавчих словничків Персоніфікація (уособлення) – уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським якостям. це один із видів МетаФори. V. Закріплення знань, умінь та навичок

У відомого російського поета В. Жуковського є казка “Спляча красуня”. Ось як там описується сон царя Матвія і його царства:

“Возвращаясь во дворец, На крыльце ее отец Пошатнулся, и зевнул, И с царицею заснул; Свита вся за ними спит; Стража царская стоит Под ружьем в глубоком сне, И на спящем спит коне Перед ней хорунжий сам; Неподвижно по стенам Мухи сонные сидят; У ворот собаки спят; В стойлах головы склонив, ПЫШНЫ гривы опустив, Кони корму не едят,- Кони сном глубоким спят. И огонь, обгятый сном, Не пылает, не горит, Сонным пламенем стоит; И не тронется над ним, Сбившись клубом, сонный дым; И окрестность со дворцом Вся обнята мертвым сном”.

– Чим відрізняється цей сон від того, який зображений у віршах Алкмана, Гете, Лєрмонтова, Анненського? (У пейзажних віршах про гірські вершини сон природний, зі звичайним, закономірним пробудженням; у В. Жуковського ж – чарівний, наслідок ворожбитства та помсти, його може розвіяти тільки диво.)

VI. Домашнє завдання

Навчитися виразно читати, аналізувати вірш М. Лєрмонтова “Із Гете”, вивчити напам’ять (за бажанням, з урахуванням того, що за програмою вивчається напам’ять лише один вірш про природу за вибором учня); зробити ілюстрації.

VII. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа “мікрофон”

Продовжте фразу.

Поезія для мене… Найбільше мені сподобалося… Мені хотілося б…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...

Лермонтов. “із Гете” (“Ген на верховини…”)