Красницкий Олександр Іванович



Дата народження – Дата смерті – (29.08.1866 р. Москва – 16.01.1917 р. С. Петербург /с. з.) – письменник, прозаїк, журналіст, віршотворець.

Имевший більше 50 псевдонімів, але більше відомий під таким як “Олександр Лаврів”. Єдиний син художника Імператорської Академії Мистецтв – Івана Яковича Красницкого (1830 р. Москва – 29.07.1898 р. С. Петербурзі. /с. с.

) Раніше дитинство Олександра пройшло в маєтку батьків у Тверской губернії, Ржевского повіту, а потім у роз’їздах з батьком по Московської, Тверской, Новгородської губерніям, стародавності яких фотографував батько. Самостійно навчившись читати в 5 років читав не перебираючи все, що знаходив у величезній батьківській бібліотеці Не пройшло мимо Олександра й те, що його батько виховувався із сім’єю А. С.

Хомякова й зустрічався з усіма видатними діячами того часу. Іван Якович був особисто знаком з Гоголем, Бєлінським, кн. П. А.

В’яземським, Аксаковим і багатьма ін. А, будучи піонером у фотографії, і відкривши в 1861 році одну з перших фотомайстерень у Москві, у Пречистенском Палаці, у правому флігелі, був запрошений і

фотографував Коронацію й Помазання на Престол Олександра III, за що був нагороджений “Коронаційною медаллю”. У свій час Іван Якович був вибраний членом-кореспондентом суспільства аматорів древньої писемності Всі ці зустрічі й справи батька відбилися надалі на творчості Олександра Івановича Красницкого.

В 1883 році він написав свою першу замітку в “Петербурзькій газеті”, а незабаром став професійним журналістом. Працював в “Петроградській газеті” (1885), попутно в “Мінуті” (редакція А.

А. Соколова), “Новинах”, в “Петербурзькій газеті” був співробітником до1891, редагував щоденні газети “Останні новини” ( 1907-1908), “Новий голос” (1908). В 1892 р. Олександр Іванович став співробітником видавництва “Батьківщина” А. А.

Каспари, що перебувало в С. Петербурзі на Лиговской вул. буд.

114. З березня 1894 р. став помічником редактора взагалі всіх видань: газети “Батьківщина”, журналів “Батьківщина”, “Всесвітня Новина”, “Суспільна бібліотека”, “Скарб”, “Веселун”, “Мальовничий огляд усього миру”. Редагував що видавалися А. А. Каспари газети: “Останні Звістки”, “Новий голос”, “Вечірній Петербург”, “Нова Столична Газета”, гумористичний журнал “Сміх і Сатира”, двотижневий журнал “Збірник росіянці й іноземній літературі”.

Більша частина літературних робіт Олександра Івановича надрукована у виданнях А. А. Каспари й у додатках до них, а, крім того, багато добутків вийшли окремими виданнями в П.

П. Сойкина, А. Ф. Девриена, М. Вольфа, Ситина. За весь період своєї творчості Олександр Іванович написав близько 100 романів, численне число оповідань, віршів.

Їм були написані короткі біографічні нариси “Про Бєлінського”, “Про Пушкіна”, біографії й примітки до повних зібрань творів Пушкіна, Жуковського, Гоголя, Нікітіна, добуткам “Герої Шекспіра”, “Французька навала 1913 г”. Його книги “Петра Утвір”, Чудо-Вождь, “Сльози”, “Маленький геркулес”, “Під Російським прапором”, витримали кілька видань. П’єси “Генералісимус Суворов” і “Ласкаве телятко” з успіхом ішли на сцені народного будинку 29 січня 1917 року, після тривалої хвороби, Олександр Іванович помер.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Красницкий Олександр Іванович