Інтегрування рідної й закордонної літератур
Зважаючи на те, що сьогодні школярі вивчають два або й три окремих літературних курси (рідний, український, закордонний), учитель повинен прагнути до їхньої інтеграції хоча б у межах свого предмета.
З’являється ще одна специфічна риса вивчення нової дисципліни. Учителеві необхідно зрозуміти, опанувати й застосувати її (інтеграція – панцира.- відновлення, і – цільний; об’єднання в ціле будь-яких частин; інтегрувати – панцира. – відновлювати; проводити інтеграцію – поєднувати в єдине ціле), адже сприймаючи літературні курси
В 5-6 класах варто здійснити цілеспрямоване початкове нагромадження теоретичних понять: світова й національна література, взаємодія літератур, ментальность, переклад і т. д. В 9-12 класах ці поняття можна
А поки що вчителі опираються на окремі роботи вчених-методистів (Т. Зепаловой, Н. Муравьевой, К. Нартова, С. Тураева, Д. Чавчанидзе, Л. Мирошниченко, Ж. Клименко й ін.).
Простежимо технологію визначення методики впровадження елементів компаративного аналізу художніх творів закордонної літератури по чітко певних етапах: підготовчий, реалізація й узагальнення. На підготовчому етапі збирають додатковий матеріал, що сприяє глибокому розумінню художнього тексту. Ціль цієї роботи – розкрити можливості вивчення закордонної літератури в тісному зв’язку з української.
На цьому етапі доречно звернутися до контактних зв’язків.
Вони встановлюються під час вивчення: Тих або інших епох, літературного напрямку, школи, плину; Біографії й творчого шляху письменника (зустрічі, переписка, переклади, обмін творчими планами, впливи й взаємовпливи, поінформованість письменника із творчістю іншого художника, традиції – все це при документальному підтвердженні); Історії виникнення добутку, сюжету й т. п. Матеріал, зібраний протягом декількох років, зручно систематизувати в таблицях, які можуть доповнюватися на наступних уроках вивчення творчості письменника Літературознавство, зокрема, приділяє найбільшу увагу вивченню творчих зв’язків Н. Гоголя й О. де Бальзака.
Відзначаючи більшу популярність добутків французького письменника, Л. Гроссман у своєму дослідженні “Бальзак у Росії” підкреслив, що зустріч Н. Гоголя з О. де Бальзаком “не минула безвісти”. Підтвердженням цієї думки стала дослідницька робота – експериментальний урок по повісті О. де Бальзака “Гобсек”.
Епіграф уроку – слова Н. Гоголя з поеми “Мертві душі”: “до такої незначності, дріб’язковості, гидоті міг дійти людина? Міг так змінитися?
І схоже це на правду? Все похоже на правду, все може відбутися з людиною”.
Повість “Гобсек” учні прочитали будинку, тому зрозумілим було звертання саме до цих слів. Учні самостійно прокоментували епіграф, згадавши, що так Н.
Гоголь характеризував образ Плюшкина. Розкриваючи концепцію “Мертвих душ”, співзвучну з повістю “Гобсек”, вони наголосили на таких рисах, як моральне виродження, розкладання особистості, скнарість, що поглинула все живе, людяне. Серед інших питань домашнього завдання й такі: “Як виникла зацікавленість Н. Гоголя О. де Бальзаком? “, “Чим близькі письменникові добутку автора “Людської комедії”?”.
Виявивши вміння мислити, спостерігати, порівнювати, учні зробили власні висновки й узагальнення.
Вони склали порівняльну характеристику Гобсека й Плюшкина (робота велася на уроці з попереднім забезпеченням текстами художніх творів).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...