Гуманна педагогіка

Гуманно-педагогічне мислення грунтується на духовно-моральних цінностях православ’я, світової філософії, психології і педагогіки. Воно покладає в основу ідеї виховання особистості через розвиток її духовного і морального потенціалу.

На основі гуманно-педагогічного мислення сформувалася й отримала розвиток і світове визнання гуманно-особистісна педагогіка. Біля її витоків поряд із корифеями світової педагогічної думки стоять такі видатні педагоги, як С. Т. Шацький, П. П. Блонський, А. І. Макаренко, В. О. Сухомлинський.

Протягом останніх років ідеї гуманно-особистісної педагогіки успішно розповсюджуються академіком РАО Ш. О. Амонашвілі. Його твори «Здравствуйте, Дети!», «Как живете, дети?», «Единство цели», «Размышления о гуманной педагогике», «Школа Жизни» та інші розвивають ідеї гуманно-особистісного освітнього процесу. Він, за глибоким переконанням Ш. О. Амонашвілі, має спиратися на досконале розуміння цілісної природи дитини, її природних рушійних сил, що виявляються в прагненні дитини до розвитку, до дорослості, до свободи.

Суть гуманно-особистісного підходу до Дитини Шалва Амонашвілі вбачає в тому, що вчитель, виступаючи творцем педагогічного процесу, засновує його на порухах природних особливостей Дитини, спрямовує її на повний розвиток сил і здібностей, які виявляються в багатогранній діяльності Дитини, націлює її на прояви і ствердження особистості Дитини, насичує її найвищими зразками прекрасного в людських взаєминах, у науковому пізнанні, у житті.

Ш. Амонашвілі наполягає: «Кожна дитина з’явилася на цей світ не випадково: вона народжується тому, що має народитися, вона прийшла начебто на поклик людей.

У неї своя життєва місія, якої ми не знаємо, можливо, велика, і для того вона наділена величезною енергією духу. І наш обов’язок — допомогти їй виконати цю місію».

Головне переконання вчителя в школі Ш. Амонашвілі полягає в тому, що «дитина може все, а вчитель повинен сам вірити в цю формулу і навіювати її дитині».

У своєму трактаті «Школа Життя» Ш. Амонашвілі стверджує три постулати Віри Учителя в дитину:

Дитина є явищем у нашому земному житті, а не випадковістю. Дитина несе в собі життєве завдання — місію. Дитина несе в собі необмежену Енергію Духу.

Ш. Амонашвілі вважає, що треба постійно виявляти віру в можливості і перспективи кожного школяра. Педагог має справді вірити в можливості кожної дитини і будь-які відхилення в її розвитку розглядати в першу чергу як результат недиференційованого методичного підходу до неї. Сприйняття природних невдач школяра як його нездібності і засуджуюче реагування на них, навіть із глибоким співчуттям, але без орієнтування на їхнє обов’язкове подолання в майбутньому є негуманним щодо особистості дитини.