Григорій Мелехов у пошуках правди Тихий Дон Шолохов М. А

Григорій Мелехов у пошуках правди
Із Григорієм Мелеховим ми знайомимося в часи його юності. На перших сторінках роману “Тихий Дон” Михайло Шолохов представляє нашій увазі ще зовсім недосвідчений, неспокійний юнака, що не підозрює про те, що чекає його спереду.

Прочитавши перший тім мені було складно виразити своє відношення до Григорія, зрозуміти чого в ньому більше – добра або зла. Здавалося б, хіба може добра людина валити чужу сім’ю, так байдуже дивитися на страждання жінки, що прив’язана до нього узами шлюбу, змушувати батька соромитися за свого сина. Але незабаром стає зрозуміло, що це були лише неспритні прояви молодий казаческой натури, а може бути й особистості шукаючої волі й правди

Війна показана Шолоховим з найжахливішої сторони й на її тлі розкрите особистість Григорія. Більше не залишається сумнівів, що Григорій людяний і гуманний. Він мучається через те, що вбив австрійця, намагається врятувати служницю Франю, викриває Чубатого і його жорстокість, рятує Степана Астахова. Однак і він озлобляється, ми бачимо вже сформовану особистість, для якої границі добра й зла все-таки розмиті

Починається свідоме життя Григорія. Він стежить за життям і людьми й із цього складається його подання про навколишньому. Однак ті самі “розмиті границі” і заважають йому скоріше наблизитися до правди, що він шукається

Григорій воює те на стороні червоних, то на стороні білих, але ніде він не бачить того, що йому потрібно. Кожна сторона проливає кров, часто безглуздо. Подвійне минуле Григорія не дає йому спокійно жити, він виявляється серед двох вогнів і починає заздрити людям, які сліпо вірили однієї зі сторін і билися за “свої” погляди

Усвідомлення того, що війна – це не спосіб пошуку правди, Григорій намагається бігти від всіх цих жахів з любов’ю свого життя – Ксенією, але й тут його чекає трагедія. Загибель Ксенії доводить Григорія до розпачу й останнє, що він бажає зробити – це побувати “будинку”, у рідних місцях, побачити сина

Найчастіше, коли людина народжується, його оточує все, що йому необхідно: будинок, сім’я, незабаром робота, улюблена справа. Грунтуючись на цьому, думаю, можна сказати, що Григорій прийшов до тому, чого він шукав, до змісту й правди життя, нехай і небагато пізно. Дивно, але так часто й трапляється, що людина шукає те, від чого колись сам утік. Шолохов почав роман з історії предків Григорія Мелехова, закінчив сином Григорія.

Мені здається, цим він хотів підкреслити важливість рідного будинку, вогнища, сім’ї.



Григорій Мелехов у пошуках правди Тихий Дон Шолохов М. А