Гра як важлива сфера діяльності дитини

Гра як важлива сфера діяльності дитини

Байдуж Л. О., вчитель основ здоров’я комунального закладу освіти “Спеціалізована середня загальноосвітня школа №142 еколого-економічного профілю” Дніпропетровської міської ради, вчитель вищої кваліфікаційної категорії

Діти грають, тому що розвиваються,

І розвиваються тому, що грають.

С. Шмаков – педагог-практик

Закон України “Про загальну середню освіту” одним з головних визначає завдання виховання свідомого ставлення учнів до свого здоров’я та здоров’я інших, формування засад і гігієнічних навичок здорового способу життя, збереження і зміцнення їх фізичного, психічного здоров’я. Ці ж завдання визначені й у Державних стандартах початкової та базової і повної середньої освіти. Саме це завдання вирішує інтегрований навчальний курс “Основи здоров’я”, який має за мету формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, Оволодіння основами здорового способу життя, навичками, у тому числі й життєвими, безпечної для життя і формування здоров’я поведінки.

Успішна реалізація даної мети можлива за умовами використання активних методів навчання; стимулювання позитивних інтелектуальних почуттів учнів, відпрацьовування практичних дій при вивченні кожної теми; створення умов для активного діалогу між учасниками-партнерами навчально-виховного процесу та вільного вибору учнями навчальних завдань і способів поведінки; багатоваріантністю форм різних видів діяльності учнів. Як наслідок, актуальними є проблеми практичної реалізації цієї мети, що пов’язане із пошуком найбільш ефективніших форм і методів навчання здоров’ю. Серед засобів навчання на засадах життєвих навичок особливе місце займає використання дидактичних ігор, створення на уроках ігрових ситуацій.

Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання на уроках, справедливо вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога та учнів, продуктивної форми їх спілкування з наявними елементами змагання, безпосередності, природного інтересу. Визначальними при цьому є думки класиків педагогіки. А. Макаренко називав гру усвідомленою діяльністю, а радість гри – “радістю творчою”, “радістю перемоги”.

Сухомлинський В. О. в своїй роботі “Про виховання” знайомить нас зі своїми думками про використання гри: “Гра – це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається живлющий потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра – це іскра, що запалює вогник допитливості.”

Проблему використання гри на уроках розглядає у своїй книзі “У школу – з шести років” і Амонашвілі Ш. А.: “Дидактична гра, якщо не робити з неї самоціль, може виконати свою виняткову роль посилення складного процесу навчання, прискорення розвитку” . С. А. Шацький, високо оцінюючи значення гри, писав: “Гра, ця життєва лабораторія дитинства, дає той аромат, ту атмосферу молодого життя, без якої ця пора її була б марна для людства. У грі, цієї спеціальної обробки життєвого матеріалу, є саме здорове ядро розумної школи дитинства” .

Т. Воронцова і В. Пономаренко пропонують використовувати деякі ігрові ситуації як елемент тренінгів. Окремі приклади застосування ігор або ігрових ситуацій на уроках з основ здоров’я приводять Л. С. Ващенко і Т. Є. Бойченко.

Яке ж значення має гра? У процесі гри у дітей виробляється звичка зосереджуватися, мислити самостійно, розвивається


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Гра як важлива сфера діяльності дитини