“Горі від розуму”. Особливості мови й вірша п’єси
Комедія А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” була написана після Вітчизняної війни 1812 року, у період підйому духовного життя Росії. У комедії підняті злободенні суспільні питання того часу: положення російського народу, взаємини між поміщиками й селянами, самодержавна влада, божевільне марнотратство дворян, стан освіти, принципи виховання й утворення, незалежність і свобода особи, національна самобутність Ідейний зміст комедії полягає в протиставленні двох суспільних сил, життєвих укладів, мировоззрений: старого, кріпосницького, і нового,
Суспільство в комедії одержало назву на прізвище Павла Опанасовича Фамусова.
Цей герой – типовий представник старомосковского суспільства. Він має всі достоїнства, що цінуються тут – багатством, зв’язками, тому Фамусов являє приклад для наслідування. Чацкий же представник “століття нинішнього”, виразник передових ідей свого часу.
У його монологах простежується цілісна політична
Службу “фамусовци” розглядають тільки як джерело доходів, як засіб одержати незаслужені почесті.
Дуже показове визнання самого Фамусова: А в мене що справа, що не справа, Звичай мій такий: Підписано, так із плечей геть. У суспільстві московських дворян поширені такі явища, як кумівство, сімейність. Фамусов говорить: “Ну як не порадеть рідному чоловічкові”, і не приховує той факт, що в нього “служащие чужі дуже рідкі: Усе більше сестрині, своячки дитинки”. Ці люди позбавлені почуття гуманності, це вороги волі й душителі освіти, їхнє таємне бажання – “забрати всі книги б так спалити”.
Один з них вимінює на три хортиць собаки юрбу своїх слуг. Іншої, заради порожньої забави, зганяє на кріпосний балет “від матерів, батьків відторгнених дітей”, а потім розпродає їх поодинці.
Сатирично викриваючи помісну й бюрократичну знать, всю феодально-кріпосницьку систему, А. С. Грибоєдов ясно бачив і позитивні суспільні сили своєї епохи: зародження й ріст нових, прогресивних прагнень і ідей. Так, Скалозуб скаржиться Фамусову, що його двоюрідний брат, що набрався “якихось нових правил”, зневажив чином, що випливали йому,, залишив службу й “у селі книги стало читати”. Княгиня Тугоуховская розповідає, що її родич, що вчився в педагогічному інституті, “чинів не хоче знати!”.
Фамусов, маючи на увазі широке поширення вільнодумства, називає свій час “жахливим століттям”.
Але з найбільшою повнотою пробудження національної, суспільної самосвідомості втілено в образі Чацкого. Це, безсумнівно, гарячий патріот, безстрашний супротивник кріпосництва й деспотичного самовластья, нещадний суддя всякої неправди й фальші, усього того, що вороже новому, що коштує на шляху розуму.
Чацкий таврує неуцтво, викриває барство й виступає полум’яним пропагандистом науки, освіти, мистецтва У комедії конфлікт закінчується загальним визнанням Чацкого божевільним, а любовна драма завершується викриттям любовної інтриги, що вів Молчалин. Наприкінці п’єси Чацкий почуває себе покинутим усіма, у ньому підсилюється почуття відчуженості від суспільства, до якого він ніколи належав. Розв’язка любовної драми впливає на основний конфлікт: Чацкий залишає недозволеними всі протиріччя й залишає Москву У зіткненні з фамусовским суспільством Чацкий зазнає поразки, але, програючи, він залишається непереможеним, тому що розуміє необхідність боротьби з “століттям минулої”, його нормами, ідеалами, життєвої позицією Як перша в новій російській літературі реалістична комедія “Горе від розуму” несе в собі ознаки яскравої художньої своєрідності.
Реалізм комедії проявляється в мистецтві мовної індивідуалізації персонажів: кожний герой говорить своєю мовою, виявляючи тим самим свій неповторний характер. Грибоєдов-реаліст істотно збагатив мову нової російської літератури елементами розмовного мовлення, включаючи просторіччя й освоюючи народну мову До “Горя від розуму” комедії писалися шестистопним ямбом, і діалоги втрачали відтінок живого мовлення. Грибоєдов же, широко використовуючи досвід байок Крилова, увів у свою комедію вільний ямб.
Стих придбав незвичайну гнучкість Зображуючи в комедії “Горе від розуму” соціально-політичну боротьбу консервативного й прогресивного таборів, суспільні характери, вдачі й побут Москви, Грибоєдов відтворює обстановку всієї країни.
“Горе від розуму” – це дзеркало феодально-кріпосницької Росії з її соціальними протиріччями, боротьбою миру, що йде, і нового, покликаного перемогти
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...