“Формування екологічної культури разом з батьками”

Формування екологічної культури

Разом з батьками.

Екологія – це новий образ мислення. Якби кожна людина за мить до того, як викинути сміття у лісі, чи вилити у річку відходи, замислилась про наслідки своїх дій, то кожна б почувала себе відповідальною за підтримання гарної якості довкілля та усвідомила, що екологічний вибір – це головним чином, вибір політичний. Якби ми всі були громадянами у повному розумінні цього слова, то можна було б з деякою певністю дивитись у майбутнє.

Нашій матеріалістичній цивілізації необхідна

нова ідеологія. Чому б екології, як новому мисленню, не стати одним із догматів сучасного гуманізму.

Робота з батьками з екологічного виховання Школярів

Є однією зі складових роботи. Тільки опираючись на сім’ю, тільки спільними зусиллями ми можемо вирішити основне наше завдання – виховати людину з великої літери, людину екологічно грамотну, котра буде жити в XXI столітті.

Кожен із тих, хто чинив та чинить шкоду природі, колись був дитиною. Ось чому велика роль школи в екологічному вихованні дітей, починаючи з раннього віку.

Наше завдання в першу чергу полягає у тому, щоб досить швидко та доступно

донести наукову думку до суспільства. Із всього екологічного матеріалу для вивчення у школі відібрані лише ті поняття, які складають базу науки.

Екологічне виховання повинно починатися з самого раннього дитинства, оскільки діти особливо чутливі до добра, допитливі. Саме у цей вік слід закладати моральні основи, розвивати почуття прекрасного, вміння бачити красу природи.

Важливо, щоб поряд з дитиною знаходився грамотний вихователь, який в змозі розвити у неї зародки екологічної культури.

Традиційна педагогічна технологія, на жаль, не вирішує всіх швидко виникаючих потреб у вихованні. Тому все частіше педагоги та методисти намагаються шукати щось нове, те, що більш відповідає сучасним вимогам щодо формування екологічної культури.

Саме на основі поєднання традиційного та нового є посильним спрямування мислення дітей в екологічне русло.

Що поєднує в собі поняття “екологічна культура”?

Екологічна Культура – це знання, практичні навички, естетичні переживання – емоційне ставлення і практичні дії, поведінка дітей (співпереживання, співчуття, інтерес та бажання надати допомогу природі, вміння милуватися її красою).

У роботі з батьками з екологічного виховання ми використовуємо як традиційні форми (батьківські збори, консультації, бесіди та Ін.), так і нетрадиційні (ділові ігри, бюро педагогічних послуг, круглий стіл та ін.)

Перш ніж розпочинати роботу слід зрозуміти, з ким передує співпраця (освітній рівень батьків, психологічний стан сім’ї, її мікроклімат).

Ефективною формою роботи з батьками є круглий стіл на тему: “Виховання доброти до природи “

Розпочати можна з прослуховування магнітофонного запису розповідей дітей про своїх вихованців – тварин. Для батьків, діти яких виявляють жорстокість до тварин, мета бесіди – не зашкодить. Для батьків, діти яких виявляють байдужість, мета – зацікавити.

Д Ля кожної підгрупи батьків доречно організувати окрему бесіду.

Запитання до батьків, чиї діти виявляють жорстокість у

Ставленні до тварин:

1. Чи є у вас вдома птахи, риби, рослини?

2. Як ставиться дитина до них у сім’ї, на вулиці?

3. Чи виявляє співчуття, співпереживання?

4. Як ви самі ставитесь до тварин?

5. Які види спільної діяльності у спілкуванні з природою практикуються у вас вдома?

Запитання до батьків, чиї діти байдужі до тварин:

1. Чи є у вас вдома об’єкти природи?

2. Чи виявляє дитина до них інтерес?

3. Чи є бажання у дитини доглядати за ними?

Чи виявляє вона самостійність у наданні допомоги?

4. Чи замислювалися ви над тим, як привернути увагу дитини, викликати інтерес до природи? Щоб ви запропонували для підтримки інтересу до природи?

5. Як вважаєте, чи впливає ваша поведінка на формування ставлення дитини до природи?

Поради батькам, чиї діти виявляють жорстокість у

Ставленні до природи:

1. Прочитайте книги про природу Біанки, Пришвіна, Чарушина, Паустовського…

2. Запропонувати, якщо вдома немає об’єкта природи, завести його і разом доглядати.

3. Надати разом з дитиною допомогу тваринам на вулиці.

Дуже важливо проводити роботу диференційовано, об’єднавши батьків у підгрупи.

Традиційні форми роботи розраховані на велику кількість людей, але вони не завжди досягають мети, яку ми собі ставимо. Однією із найулюбленіших форм роботи батьків з дітьми є КВК, де учні, батьки та вчителі, розподіляючись по групах виконують цікаві екологічні завдання.

(Див. додаток № 1 КВК “Людина і навколишнє середовище”)

Вибираючи форми спілкування з батьками слід пам’ятати:

Нам слід відмовитись від настанов, потрібно залучати батьків до вирішення важливих питань, знаходження спільних правильних відповідей.

Як зазначалось, для формування екологічної культури потрібно дати дітям елементарні наукові знання про природу, підтримувати інтерес до пізнання оточуючого, навчити бачити в буденному прекрасне, в звичайному – незвичне, викликати естетичні переживання, співпереживання живим істотам. Одним словом, ми повинні закладати у свідомості дітей відчуття оточуючого світу як домівки.

Тому, в школі була проведена виставка рослин і домашніх тварин, у якій приймали участь школярі та їхні батьки. Основна мета – сприяти вихованню любові до природи!!

Разом з вчителями пізнаємо світ найменших друзів.

М Ожн А запропонувати батькам серію спостережень у природі і спеціальних занять типу: прислухатись до голосів птахів, помилуватися фарбами заходу… І якщо подібне пропонувати дітям і батькам регулярно, то вони навчаться слухати музику лугів і полів, милуватися травами, комахами, птахами – одним словом, пильно вдивлятися в життя.

Відчуття природи є основою екологічної і естетичної свідомості людини. Для цього дітей потрібно не тільки навчати, але і учити тому, як поводити себе в природі.

Норми поведінки в природі повинні бути засвоєні кожною дитиною як табличка множення.

Можна разом з батьками та педагогами Скласти правила поведінки в природі.

Наприклад:

ЯК ПОВОДИТИ СЕБЕ ПІД ЧАС ВІДПОЧИНКУ В ЛІСІ:

Розташувавшись на відпочинок, не ламайте кущів та гілок дерев для багаття. Для цього в лісі знайдеться чимало сушняку;

Перш ніж розпалювати багаття, вирийте неглибоку ямку і в ній розкладіть багаття. Бажано це робити біля річки чи якоїсь водойми. Багаття не повинно бути занадто великим: полум’я може пошкодити розташовані поблизу дерева та кущі, а також може виникнути пожежа;

Не мийте брудний посуд в річці, особливо з використанням миючих засобів. Сполосніть його принесеною на берег водою і вилийте брудну воду під кущ. Остаточно посуд краще помити вдома;

Після відпочинку ретельно загасіть багаття, поливши його водою та засипавши ямку землею. Землю щільно притопчіть ногами;

Органічні рештки закопайте в лісі, а використані пластикові пакети та пляшки, а також скляний посуд заберіть із собою і викиньте на смітник у місті;

Зібравши свої речі і відійшовши на декілька метрів від місця вашого відпочинку, зупиніться і огляньтеся: якщо ви залишили ліс таким же чистим і привабливим, як до вашого прибуття сюди, якщо ніде не видно слідів згарища, зламаних дерев, розкиданого сміття, значить, вам знову захочеться повернутися сюди.

Важливо з раннього дитинства виховувати у дітей почуття непримиренності з фактами безвідповідальної поведінки людей, наприклад, непогашеному вогнищу, залишеному сміттю. їм доречно протиставити правильні практичні дії: прибирання сміття, розчищення джерел і т. д. Особливу увагу потрібно надавати викоріненню в деяких дітей прагнення мучити тварин, вбивати їх. З метою набуття досвіду поведінки в природному оточенні можна використати екологічні ситуації: