Еволюція образу Раскольнікова та розвінчання теорії сильної особистості, “надлюдини” в романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара”

Мета: допомогти учням простежити розвиток образу Раскольнікова, визначити авторське та особисте ставлення до персонажа та його ідей; розвивати навички роботи з текстом, характеризування образів у їх динаміці, уміння висловлювати свої думки, обгрунтовувати їх на основі життєвих спостережень; виховувати гуманізм, кращі моральні якості. оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього. тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Мудрець давніх

часів, байкар езоп сказав: “Погано стане всім людям, коли кожен вимагатиме свого”. Герой роману Достоєвського “Злочин і кара” Раскольніков вирішив “урятувати світ”, створивши теорію “сильної особистості”, якій дозволено те, що заборонено решті людей, і випробував її на собі. Якими якостями повинна бути наділена та “надлюдина”, щоб мати право розпоряджатися життям інших, судити винних і невинних?

Над цим питанням та багатьма іншими ми й працюватимемо сьогодні.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

V. Формування вмінь та навичок

1. слово вчителя

з елементами евристичної бесіди

Перш ніж детально розглянути образ головного героя, пригадаймо, де відбувається дія твору.

– Охарактеризуйте Петербург, яким він постає в романі. (Це не лише тло, на якому розгортаються драматичні події, але й символ життя ненормального, аморального. Міський пейзаж органічно пов’язаний із душевним станом героїв.)

Коли Раскольніков блукає містом, розмірковуючи про злочин, то “важко дихати”, скрізь “громада мертвого каміння, де людині нікуди йти”; й інші герої задихаються “під важким петербурзьким небом”. Тут страждають від голоду, від бідності люди, і в їх головах народжуються злочинні думки, реальність сплітається з мареннями та кошмарами. Свидригайлов назвав Петербург “містом напівбожевільних”.

Головний герой мріє про інше, прекрасне місто, створене для щастя людей, і (такий парадокс!) коли йде на злочин, то думає… про облаштування фонтанів!

Š Згадаймо портрет Раскольнікова. (“…Він був напрочуд гарний з себе, з прекрасними темними очима, темнорусявий, стрункий, на зріст вище середнього”. Був дуже погано вдягнений.)

Š Доведіть, що спочатку Раскольніков був скромною, інтелігентною людиною, гарним студентом, здатним співчувати чужому горю. (Сон про знущання з коня, віддав гроші сім’ї Мармеладових, допомагав хворому товаришеві та його батькові, переживав за долю матері й сестри.)

Š З якою метою герой задумав учинити злочин, убити стару лихварку?

А) Щоб розбагатіти, допомогти сестрі й матері;

Б) щоб помститися багатіям за скривджених ними;

В) щоб перевірити свою теорію “надлюдини”;

Г) щоб очистити місто від “скверни”.

Примітка. Кожну відповідь – правильну і неправильну – обгрунтувати.

Š Що принесла Раскольнікову його “спроба”? (Відчай і страждання)

Š Чи міг би злочин не відбутися? (Міг би, адже герой випадково дізнався про те, що сестри лихварки не буде ввечері; він випадково почув розмову в трактирі про Альону Іванівну; з іншого боку, одержима ідеєю людина все одно прагне її втілити.)

Š Чи були люди, які думали так само, як Раскольніков? Наведіть цитати з тексту. (Студент і офіцер у трактирі)

Š Що не врахував Раскольніков у своїй теорії “надлюдини”? (Насильство над власною душею, муки совісті. Бажаючи привести людство й окрему людину до щастя, Раскольніков запропонував шл ях до “світлого м айбутнь ого” через н ещаст я, ч ерез наси ль ст во.)

Š Яким може бути символічне значення прізвища головного героя роману? (Раскольніков – від “раскол”, роздвоєння в душі: “раскольнічество, раскольнік” – відступник від віри.)

Š Кому першому Раскольніков зізнається у злочині й чому? (Соні, у неї він запитує, що робити, як жити далі, хоча перед цим кілька разів поривався йти в поліцію із зізнанням.)

Š Чи одразу Раскольніков прийшов до каяття? (Ні, навіть після суду й вироку він вважав, що не має “особливої страшної провини”. Тільки поступово, аналізуючи свої вчинки, розмірковуючи над своїм жахливим сном про “світову язву-моровицю”, він почувається здатним до каяття і відродження, особливо під впливом благодатної та всепрощенської любові Соні.)

2. аналізування етапів еволюції образу Раскольнікова

Учитель. Запишіть та поясніть еволюцію образу Раскольнікова за етапами.

Очікувана відповідь

Добра, розумна людина – теорія “сильної особистості” – задум злочину – здійснення подвійного вбивства – докори сумління, рішення під впливом Соні зізнатися – зізнання, каторга – роздуми та каяття, прихід до Бога.

VI. Домашнє завдання

Проаналізувати образ головного героя (з урахуванням його складності й суперечливості).

VII. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа “мікрофон”

Продовжте речення:

– До Раскольнікова я ставлюся…

– Теорія “сильної особистості” і в наш час…

– Мене дивує (вражає)…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...

Еволюція образу Раскольнікова та розвінчання теорії сильної особистості, “надлюдини” в романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара”