Діалектика втілення добра і зла у трагедії Й. Гете “Фауст” (9 клас)

Тема. “Що є Людина на Землі?” (Діалектика втілення добра і зла у трагедії Й. В. Гете “Фауст”)

Мета: повторити і узагальнити вивчений матеріал, допомогти учням в осягнені філософської концепції Гете про закон єдності та боротьби протилежностей; розвивати вміння висловлювати особисте ставлення до проблем, порушених у творі; спонукати до роздумів над прочитаним, сприяти набуттю учнями навичок спілкування та співпраці, створюючи на уроці проблемні ситуації, спонукати учнів до відкриття та пошуку, до набуття духовного життєвого

досвіду.

Тип уроку: проблемно-пошуковий

Епіграфи до уроку: В душі, що прагне потемки добра,

Є правого шляху свідомість.

Господь (Гете “Фауст”)

Я свідок лиш мізерності людської…

Мефістофель (Гете “Фауст)

Хід уроку

І. Організаційний момент

ü Поділ на групи.

ü Повторення правил роботи в групах.

ü Представлення керівників груп і оголошення девізів.

ІІ. Перевірка знань вивченого матеріалу

1. Прийом “Лови помилку”

Йоганн Гете – представник доби Відродження. Народився у Франції, у місті Франкфурт-на-Майні. Прожив коротке життя: всього

36 років. Навчався у Лейпцизькому та Страсбурзькому університетах.

Герцог Карл Август запросив до себе на службу 26-літнього поета у місто Берлін. Щоб подолати душевну драму, Гете подорожує по Росії, яка надихнула його грандіозними естетичними враженнями. Його творчість поділяють на 3 періоди: “штюрмерський”, веймарський, трагічний. Особливу популярність Гете принесли твори: “Страждання молодого Вертера”, “Міщанин-шляхтич”, “Фауст”.

Обов’язковим заняттям все життя Гете вважав читання. Щоденна норма становила 20 сторінок. Похований Гете у Веймарі в одному склепі із Мольєром.

(1. Доби Просвітництва. 2. У Німеччині. 3. Довге. 82 роки.

4 У місто Веймар. 5. По Італії. 6. На 2 періоди, трагічного не було.

7. Зайве – “Міщанин-шляхтич”. 8. Норма – 80 сторінок. 9. Похований із Шиллером.)

2. Кругова перевірка знання змісту трагедії (запитання підготовлені вдома)

ІІІ. Робота над темою уроку

1. Проблемне питання

ü Чи можна зло знищити взагалі?

ü Людина від народження добра чи зла?

2. Ситуація парадоксу (слово вчителя)

Як ви пам’ятаєте, у Біблії сказано, що Бог створив перших людей Адама і Єву – це ті, хто уособлює всіх нас, весь людський рід. Поселені до Раю, вони піддалися умовлянням Диявола(Змія). Він спокушає людей з’їсти плоди із Дерева Пізнання, обіцяючи: “Будете, як Бог, знати добро і зло.

У давньоєврейській мові слово “пізнавати” означає “володіти”, “володарювати”. Інакше, це дерево символізує весь Всесвіт. А людина завжди прагнула до безмежної влади над Всесвітом. Ви пам’ятаєте чим закінчилась легенда – Адам і Єва не отримали нічого, тільки відчули сором і були вигнані із Раю.

Виникає питання?

ü Чому Бог, справедливий і всесильний, не знищив зло на Землі? Чому не прибрав із Раю Дерево пізнання?

(вислухавши думки дітей вчитель робить висновок)

Так. Людина наділена дорогоцінним скарбом – свободою. У Адама і Єви була свобода вибору: піти за Богом чи за Дияволом.

Це було нелегке випробування, і люди не витримали його, ступивши на хибний шлях. Історія людства з того часу повторюється знову і знову. Люди постійно опиняються в ситуації морального вибору поміж добром і злом, світлом і темрявою. І правильний шлях залежить не від зовнішніх обставин, а тільки від сутності людини. Від сили людського духу.

ü Прийом “Добери епіграф до уроку” (кожна група обирає із переліку вислів і аргументує вибір)

“Перлини мудрості”

– Піклуючись про щастя інших, ми знаходимо своє щастя. (Платон)

– Жити – означає працювати. Праця є життя людини. (Вольтер)

– Використовуй час, що тече, так, щоб у старості не дорікати собі за молодість, прожиту дарма.

(Дж. Бокаччо)

– Найщасливіша людина та, яка дарує щастя найбільшій кількості людей. (Д. Дідро)

– Людину створено для дії. Не діяти і не існувати для людини – одне й те саме. (Вольтер)

– Наймудріша людина та, яку більш за все дратує втрата часу. (Д. Аліг’єрі)

ü Прийом “Обери позицію” (вчитель відкриває епіграфи на дошці)

– До чиєї думки – Бога чи Мефістофеля – схиляєтесь ви?

– Хто переміг, на вашу думку, Бог чи Мефістофель?

ü Дискусія “Добро і зло у трагедії Гете”

– Чому Бог рятує душу Фауста, адже Фауст – грішник?

– Чи можна сказати, що добро перемогло зло у трагедії?

– Хто чинить зло:Мефістофель чи самі люди?

– Яка роль Мефістофеля?

– Ваше ставлення до Мефістофеля.

– Чи можна вибачити гріх, який здійснила Маргарита? Чому?

– Чому вчить нас дана трагедія?

ü Захист творчих проектів “Добро і зло у трагедії “Фауст” (домашнє завдання:малюнки, вірші, інсценізації, усні виступи)

І V Підсумок уроку

Зміст трагедії багатогранний. На думку Гете, мистецтво – це не копія реальності, а зовсім новий, самостійний світ. Письменник не нав’язує читачеві своїх думок. Він не виправдовує, але й не засуджує свого героя.

Автор неначе звертається до читача: перш ніж винести свій вирок, подивися навкруги, наскільки складний світ. Скільки волі і мудрості треба, щоб жити в ньому. Ніколи не вдасться людині осягнути всі таємниці буття.

Але людина проживе недаремно, якщо у постійному внутрішньому русі прагнутиме вищої мети. Для Гете – це не релігія і не покірливість перед долею. Це вдосконалення кращих рис, якими обдарувала людину природа, – розуму, волі, почуття гуманності. У житті людина мусить обирати тільки те, що допомагає самовдосконаленню, і безжально відкидати те, що заважає цьому.

Пам’ятайте, у людини завжди є вибір.

V. Д Омашнє завдання

Підготуватися до контрольної роботи за творчістю Вольтера і Й. В. Гете

Додаток

Із виступу учнів:

“Коли ми готувалися до уроку, то згадали міфи, які читали у 5 – 6 класах. Дійсно, добро і зло виникають разом із створенням світу про це говориться і в грецькій, і в слов’янській міфологіях. Добро і зло як світло і тінь, як день і ніч, без них не може існувати Всесвіт. А ще добро і зло – це дві сторони людської душі.”

“Мабуть, правим був і Бог, і Мефістофель. Людина може нести добро, світло, радість, але ж скільки горя людського від самих же людей! Пияцтво, грубість, жорстокість завжди супроводжувало людство. Гете ніби звертається до нас, щоб ми задумалися над своїм життям.”

“Я схиляюся до думки Бога про Людину. Людина досягла таких вершин у своєму розвитку! Освоєння космосу, комп’ютери, мобільні телефони, а такі видатні особистості як Пушкін, Леонардо да Вінчі, Гете – це тільки підтверджує велич людини.”

Вічна боротьба

І знову вічна боротьба:

Добро і зло вступили в герць.

І часу вічного ходьба:

Життя іде і поряд смерть.

В душі людській притулок є

Для радості і для добра,

Для сили темної і зла…

А що людина обере?

У неї вибір завжди є.

Чубченко Вікторія (2007 – 2008 н. р.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...

Діалектика втілення добра і зла у трагедії Й. Гете “Фауст” (9 клас)