Цікавинки навчання

Цікаво знати.

Прислів’я та приказки – неоціненна скарбниця народної мудрості. Ці немеркнучі перлини збагачують нашу мову, роблять більш точними висловлювані нами думки.

На уроках української мови, читання широко використовуються прислів’я та приказки з такою метою:

1. Виховання доброти.

– Добре роби – добре й буде.

– Доброго добром згадують.

– Доброму скрізь добре.

– До доброї криниці стежка протоптана.

– Коли до тебе добрі, то будь до них ще – ліпший.

– Робиш добро – не кайся,

робиш зло – зла й сподівайся.

– Світ не без добрих людей.

– Від теплого слова і лід розмерзає.

– Коли тебе добрі люди шанують, шануйся й сам.

– Добре говорить, та зле творить.

– У кого є злість, той своє серце їсть.

2. Виховання відповідальності за сказані слова, за зроблені вчинки.

– Не до ладу сказати, то ліпше мовчати.

– Вмієш сказати – вмій і замовчати.

– Слово – не горобець, вилетить – не впіймаєш.

– Не завжди кажи те, що знаєш, але завжди знай те, що кажеш.

– Скажеш – не вернеш.

– Краще не обіцяти, як слово не здержати.

– Обіцянками

не проживеш.

– Обіцяного три роки ждуть.

– Хто багато обіцяє, той мало дає.

– Давши слово, держись, не давши – кріпись.

– Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

– Де слова масні, там пироги пісні.

– На язиці густо, а на ділі пусто.

– Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.

– І від солодких слів буває гірко.

– Кажи не кажи, а своє слово держи.

– Слово – не полова, на вітер не викинеш.

– Гірше болить від язика, як від ножа,

– Дурний язик – голові не приятель.

– Пуста мова не варта доброго слова.

– Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.

– Удар забувається, а зле слово пам’ятається.

– Хто часто кричить, того ніхто не слухає.

– Не смійся з другого, щоб тобі не було того.

– Не хвали себе, хай тебе люди похвалять.

3. Виховання чесності.

– Не всякому слуху вір.

– Брехень багато, а правда одна.

– Брехнею весь світ перейдеш, але назад не вернешся.

– Брехнею далеко не заїдеш.

– Брехні слухають, а брехунів б’ють.

– Брехня правди не любить.

– Брехун раз на віку правду скаже, та й то кається.

– Хто нікому не вірить, той сам віри не мас.

– Брехня і приятеля робить ворогом.

– Краще гірка правда, ніж солодка брехня.

– Правда із дня моря виринає, а неправда потопає.

4. Виховання працьовитості.

– Лінивому все ніколи.

– Аби день до вечора.

– Сюди тень, туди тень, та й минув увесь день.

– Не так лінь, як неохота.

– Поки найде, то й сонце зайде.

– Як їсть, то впріє, як робить, то мерзне.

– Він би й рад косити, та нікому косу носити.

– Хто діло робить, а він гав ловить,

– В лінивого й на полі кропива росте,

– У ледачого і чоботи з ніг вкрадуть.

– Грім гряне – ледачий не встане.

– Спати до обід, то присниться і ведмідь.

– На чужий труд ласий не будь.

– Як до діла, так і сіла.

– Сидить, надувається, три дні в чоботи взувається.

– 1 будень, і неділя – все лінивому безділля.

– Робить, як мокре горить.

– На язик гарячий – до роботи ледачий.

– Ледар день гуляє, три – слабий, а на п’ятий – вихідний.

– І за холодну воду не візьметься.

– Якби хліб та одежа, то він і їв би лежа.

– Дерево міцне корінням, а людина трудовим горінням.

– Без діла сидіти – то можна обдубіти.

– Без труда нема плода.

– Була б лише охота – наладиться кожна робота.

– Взявся за гуж – не кажи, що не дуж.

– Добрий початок – половина діла.

– Зробиш сяк-так, а вийде ніяк.

– Любиш їздити – люби й саночки возить.

– Маленька праця краща за велике безділля.

– Не той молодець, що починає, а той, що кінчає.

– Не хитруй, не мудруй, а добре працюй.

– Не відкладай на завтра те, що сьогодні можеш зробити.

– Що ранком не зробиш, то вечором не здогониш.

– Що посієш, те й пожнеш.

– Само не впаде з неба, а постаратися треба.

– Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.

– Ліниве так робить, як мокре горить.

– Хто лінивий, той і сонливий.

– На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.

– Не одежа красить людину, а добрі діла.

5. Виховання бажання вчитися.

– Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

– Учений іде, а неук слідом спотикається.

– Книга вчить, як на світі жить.

– Грамотний – видющий і на все тямущий.

– Не штука наука, а штука – розум.

– Гарна птиця пером, а чоловік умом.

– Учися змолоду – пригодиться на старість.

– Чого навчишся – того за плечима не носити.

– Не лінися рано вставати та змолоду більше знати.

– Знання злодій не вкраде, в вогні не згорить і в воді не втоне.

– Не пером пишуть, а умом.

– Знайко біжить, а незнайко лежить.

– Хто знання має, той і мур зламає.

– Вчення в щасті украшає, а в нещасті потішає.

– Треба розумом надточити, де сила не візьме.

– 3 розумним поговориш, то розуму наберешся, а з дурнем, то і свій загубиш.

6. Виховання товариськості.

– Друзі пізнаються в біді.

– Не той друг, що леститься, а той, що печалиться.

– В лиху годину узнаєш вірну людину

– Вірний приятель – то найбільший скарб.

– Скажи мені, хто твій друг, а я скажу, хто ти.

– Той не друг, що медом маже, а той друг, що правду каже.

– Як прийде туга – пізнаєш друга.

– 3 ким поведешся, того й наберешся.

– 3 добрим здружись, а лихих стережись.

– Давніх друзів забувають, а при горі споминають.