БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ “НА ШЛЯХУ”, “НАЗУСТРІЧ”. ЄДНІСТЬ ЛЮ ДИНИ І ПРИРОДИ



Мета:

Навчити дітей виразно і вдумливо читати поезії; вміти виді – Ляти в них образ ліричного героя, відтворювати його емоції і почуття, порівнюючи із власним образом бачення природи, виховувати бажання самореалізуватися в житті. ТИП УРОКУ:
Комбінований. ОБЛАДНАННЯ:
Портрет письменника, ілюстрації, зошити, підручники.

ХІД

УРОКУ
І

Актуалізація

Опорних

Знань

Учнів
1.

Перевірка домашнього завдання. 1) Учень біля дошки розшифровує криптограму. 2) Гра “Запитання по колу”.

Чотири-п’ять учнів

сідають колом. Один із учнів ставить питання до другого, який сидить поруч, той відповідає і ставить питання до третього по колу. За кожну відповідь ставиться один бал.

Якщо учень не знає питання або відповіді, він пропускає хід, і відповідає наступний учень. Учитель і учні підраховують відповіді кожного з учасників. Виставляється оцінка.

3) Виразне читання поезії “Весна”. 2.

Запитання до учнів.

1) Знайти епітети і порівняння. 2) Які слухові й зорові образи є в поезії? 3.

Поетична хвилинка. Учень читає вірш Ф. Тютчева “Зимі настала мука…

” ЗИМІ НАСТАЛА МУКА.. Зимі настала мука, Тому

вона сумна – Їй у віконце стука, Жене її весна. І все заметушилось, Щоб зиму злу прогнать, І жайворонки в небі Тріпочуть і дзвенять.

Зима іти не хоче, На весну все бурчить, Але весна регоче І молодо шумить! Зима лиха почула Кінець свого життя, Востаннє сніг шпурнула У чарівне дитя.

Та що та вража сила! Сніжком умилась тим І лиш порожевіла Весну в цвіту своїм. (Переклад М. Рильського) Вчитель. (Коментує вірш.) Розуміння природи як одухотвореного цілого зумовило чимало особливостей тютчевської поетики – насамперед метафори.

Ми всі вживаємо в нашій повсякденній мові метафори, не помічаючи їх. Ми говоримо: небо засмутилося, сонце визирнуло, зірки дивляться, але при цьому ні небо, ні сонце, ні зірки не набувають у нашій свідомості властивостей живих істот. Тютчев навіть такі стерті метафори змушує звучати по-новому, освіжаючи їх епітетами і у такий спосіб вносячи “душу” в описувані ним картини та явища природи в одухотворених образах.

Але якщо в інших поетів цей художній прийом сприймається більш-менш як поетична умовність, то у Тютчева він пов’язаний з глибинами його світовідчуття. II
.

Оголошення

Теми

І

Мети

Уроку
III
.

Сприйняття

І

Засвоєння

Учнями

Навчального

Матеріалу
1.

Вступне слово вчителя. Сьогодні ми продовжимо вивчати вірші Богдана-Ігоря Антонича. 2.
Виразне читання вірша “Назустріч”.

3.
Бесіда за змістом 1) З чим порівнює себе хлоп’я? 2) Яка пора року зображена у вірші? Який час доби?

Які художні деталі свідчать про це? 3) А як весною росте кущ малини?

4) Які рядки вірша “оказковані”? 5) Уявіть картину, зображену поетом. Що ви “чуєте” і “бачите” при цьому? Опишіть свої враження.

6) Яка головна думка твору? 4.
Самостійне читання вірша. 5.
Хорове читання.

6.
Виразне читання вірша “На шляху”. 7.
Самостійне читання вірша учнями. 8.
Ланцюжкове читання. 9.
Бесіда за змістом. 1) Яким ви уявляєте ранок? 2) Як ви розумієте “і день ховає місяць в кручу”?

3) Знайдіть слова і вислови, якими виражено почуття поета, його настрій? 4) Яким ви уявляєте хлопчика? 5) Який образ використовує автор в обох віршах?

6) Чим виступає сонце в поезіях? (Сонце виступає як життєдайна сила, яка живить і людину і природу). 10.
Робота в групах.

Дослідники – знайти епітети і порівняння в обох віршах. З якою метою використовує їх автор.

Артисти – інсценізація казки, яку склали учні на попередньому уроці під музику Штрауса “Весняний вальс”. Літератори – скласти твір-мініатюру “Прийшла весна” на основі віршів Богдана-Ігоря Антонича і Ф. Тютчева. Кожна група звітується, оцінюється вчителем.

IV.

Підсумок

Уроку

Оцінювання
1) Який вірш найбільше сподобався і чому? 2) Чим вірш “Назустріч” і “На шляху” співзвучні?

V
.

Домашнє

Завдання
Вивчити один вірш напам’ять.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...

БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ “НА ШЛЯХУ”, “НАЗУСТРІЧ”. ЄДНІСТЬ ЛЮ ДИНИ І ПРИРОДИ