Базиле Джамбаттиста. Пам’ятні дати

Базиле Джамбаттиста. Пам’ятні дати. Джамбаттиста БАЗИЛЕ (Giambattista BASILE) (ок. 1575, Неаполь – 23.02.1632) “Джерело: Історія всесвітньої літератури.

19 століття якому показав свої перші віршовані досвіди, “Твір”, включивши в збірник поему “Плач Пресвятої Діви”, цикл віршів “Мадригали й оди”, еротико-міфологічну морську казку “Халепи із пригодами”, шість коротких “любовних і похмурих еклог” і музичну драму в 5 актах “Засмучена Венера”. “Джерело: Історія всесвітньої літератури. 19 століття Він продовжував складати

вірші італійською мовою, які, по суті, нічим не виділялися на рівні господствовавшей у той час наслідувальної маринистской поезії.

В 1619 він написав ідилію “Аретуза”, в 1620 “Закоханий воїн”. В 1626 одержав у керування закуткове містечко Аверсу, де в спокої писав любовні й героїчні оди й працював над великою епічною поемою в октавах “Феаген”. Саме тут поета відвідала прославившая його згодом диалектальная муза “Джерело: Історія всесвітньої літератури. 19 століття “Неаполітанські музи” вийшов у світло вже після смерті автора, в 1635.

Він включає 9 “Казка казок, або Времяпрепровождение

бабусь”, більше відому як “Пентамерон”, також написану на неаполітанському діалекті й опубліковану посмертно, в 1634-1636 Б. КРОЧЕ назвав її “самою прекрасною книгою італійського барокко”. “Пентамерон” складається з п’ятдесятьох казок, які протягом п’яти днів розповідають неаполітанські кумоньки.

В основному Базиле використовує народні казкові сюжети, але зустрічаються й мотиви, почерпнуті з поем Л. АРИОСТО й М. БОЯРДО, віршів Т. ФОЛЕНГО й Л. ПУЛЬЧИ. Вражає багатство сюжетів і винахідливість у моделюванні ситуацій Казкові персонажі добре уживаются із простими неаполитанцами.

Мовлення героїв пересипане прислів’ями й приказками, який звичайно закінчується кожна казка Слава Базиле-Казкаря не тьмяніла від часу. У його книзі черпали натхнення брати Гримм, Ш. Перро й Л.

Тик. К. Гоцци використовував сюжети “Пентамерона” у п’єсах-казках “Любов до трьох апельсинів” і “Ворон”.