“Ася” – повість про любов

Повість “Ася” змушує читача ще раз задуматися про любов. Ніхто не сперечається з тим, що любов – саме прекрасне, піднесене й шляхетне почуття на світі, але, на жаль, далеко не завжди ми в стані зрозуміти, а чи дійсно почуття, випробовуване нами, і є любов. Адже іноді любов виявляється зовсім незрозумілої й дивної, як це й відбулося в повісті “Ася”. Головний герой зустрічає дівчину, зовсім не схожу на всіх, з ким йому доводило зустрічатися.

Саме життя Асі багато в чому була суперечливою.

Батьком дівчини була знатна й багата людина,

матір’ю – проста служниця. Зрозуміло, різниця в положенні її батьків не могла не позначитися на світогляді героїні У повісті Тургенєва “Ася” письменник виражає свої моральні шукання. Весь добуток дивно чистий і світле, і читач поневоле переймається його пишнотою. Саме містечко 3.

Показаний дивно прекрасним, у ньому панує святкова атмосфера, Рейн здається сріблисто-золотим. Тургенєв створює у своїй повісті дивно яскравий, насичений колорит.

Який чудовий достаток фарб представлений у повісті – “блискучий пурпуром повітря”, “дівчина Ася, облите сонячним променем”. Повість вселяє

оптимізм і радісну надію.

Але розв’язка виявляється напрочуд суворої. Закохані друг у друга пан Н. Н.

І Ася молоді, вільні, але, як виявилося, доля не може їх з’єднати. Доля Асі дуже складна, і багато в чому причиною того є її походження. Також характер дівчини не можна назвати пересічним, вона, безумовно, дуже сильна особистість. І разом з тим Ася – дівчина досить дивна Любов до дивного, але дуже привабливій дівчині небагато лякає парубка. До того ж “помилкове” положення Асі в суспільстві, її виховання й утворення також здаються йому занадто незвичайними.

Переживання героїв у повісті показані дуже правдиво і яскраво: “Неминучість швидкого, майже миттєвого рішення терзала мене… мені стояло…

Виконати важкий обов’язок… думка, що я аморальний ошуканець…

Так і дзенькала в мене в голові…” Юнак прагне взяти свої емоції під контроль, хоча це в нього виходить досить погано. В Асі відбувається в душі щось неуявне. Любов виявляється для неї теперішнім потрясінням, наздоганяє її, немов гроза Письменник показує почуття любові у всій красі й силі, і людське почуття в нього здається схожим на природну стихію.

Він говорить про любов: “Вона не розвивається поступово, у ній не можна сумніватися”. Дійсно, любов перевертає все життя. І людина не знаходить у собі сил, щоб з нею боротися У результаті всіх сумнівів і щиросердечних роздирань Ася виявляється назавжди загубленої для головного героя.

І тільки тоді він зрозумів, наскільки сильним було почуття любові, що він випробовував до цієї дивної дівчини. Але, на жаль, уже пізно, “у щастя немає завтрашнього дня…”