Аналіз поеми Муси Джаліля “Джим”

Для дітей молодшого шкільного віку Муса Джаліль написав поему “Джим”. Це оповідання про німецьку дівчинку Лотте, що народилася для того, щоб, як і всі діти, “жити привільно, з веселощами й щастям дружити”. Але її дитинство пройшло в підвалі, сиром, темному, де не було ще жодного разу сонця.

На день народження один із друзів батька подарував їй “смішного гумового негреняти”.

– Я дам тобі ім’я гарне – Джим. Ми будемо дружити з тобою, Мила крихта,- радується Лотта. Щастя дівчинки було недовгим: у підвал увірвалися штурмовики,

почався обшук: – Глянь-Ка! – Щосили закричав штурмовик,- От і один з жахливих доказів! Глянь-Ка: Противне це дівчисько До серця пригорнуло – Кого? – Негреняти!

Не дозволяється дітям арійця Із черною лялькою грати й возитися! Батька дівчинки забрали, Лотта, “бути може, зачахне в жахливому підвалі”. Наприкінці поеми звучить віра поета в торжество справедливості: У Лотти батько Духом твердий і відважний, И нехай він тепер за грати посаджений, Тюремників у трепет приводить своїх: За ним – вони знають – мільйони інших, Таких же відважних, таких же простих,- Тюремників незабаром проженуть

своїх (Пер. С. Липкина.)

Вірші Муси Джаліля переведені більш ніж на п’ятдесят мов миру.

Його читають у Чехословаччині, Угорщині, ГДР, Англії, Канаді, Франції. Ім’я поета всюди стало символом мужності й вірності Батьківщині, символом гуманізму, стійкості людського духу. Російська дитяча література у Великій Вітчизняній війні пояснювала читачеві, в ім’я чого ведеться боротьба з фашизмом, вселяла віру в майбутнє, прищеплювала дітям любов до великої Батьківщини, до її людей, що отстояли волю й незалежність Вітчизни.